Щороку 9 травня наше телебачення перетворюється на своєрідного шамана. Замість того, щоб спокійно поміркувати над причинами, які призвели до тієї страшної війни та до мільйонів жертв, воно виголошує заклинання й закликає радіти з приводу чергової річниці, відколи Червона Армія «звільнила світ від коричневої чуми».
Після стотисячного повторення пропагандистських кліше радянської епохи чи варто дивуватися, що в головах наших співвітчизників навколо цього питання й сьогодні залишається каша? Вони ніяк не можуть зрозуміти, чому «визволителям» і «переможцям» живеться так погано, як мало б житися жертвам. Але при цьому продовжують вітати один одного з «Днем Великої Перемоги» й кричати «ура» на честь «армії-визволительки». Наші засоби масової інформації тим часом не порушують питання про те, що робила «визволителька» на території Фінляндії та Прибалтійських країн задовго до 22 червня 1941 року, та багато подібних проблем.
З огляду на це можна привітати спробу В'ячеслава Піховшека звести у своєму «Епіцентрі» («1+1») ветерана Української повстанської армії та ветерана Червоної Армії, котрі у присутності та за участю журналістів мали поговорити на теми минулої війни. Та виявилося, що програма має на меті не дискусію, а примирення. Але важливо примирити не лише ветеранів, а й загалом наше розколоте суспільство. А для цього треба деміфологізувати історію, пояснити мотиви діянь кожної зі сторін. Та, на жаль, передача в основному звелася до закликів помиритися. Після такого «обміну думками» ветерани можуть тисячу разів потиснути один одному руки, як це робилося під час передачі, але, розходячись, матимуть на думці кожен своє. Можливо, я щось пропустив, та, попри все, й окремі фрагменти телемарафону на СТБ, і загальна спрямованість «Епіцентру», й вичерпна доцільність випуску «Саме той» (УТ- 1) з Ігорем Юхновським напередодні свята свідчать про те, що наше ТБ принаймні здійснило спробу відійти від звичних переможних фанфар. Пошук у цьому напрямку вартий продовження. Бо хто не розбереться у своєму минулому, той дістане від свого майбутнього кийком по голові.
