Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тимчасовий, але надто необхідний

Парламент прийняв бюджет, який має ризики для економіки
21 грудня, 2005 - 00:00

Учора Україна звільнилася від однієї з небезпечних зон внутрішнього напруження: Верховна Рада мінімально можливою кількістю голосів (226) нарешті прийняла бюджет на 2006 рік. На жаль, головним рефреном сторін- умовників — уряду, керівництва парламенту та бюджетного комітету — була формула, що повторюється з року в рік: «Поганий бюджет усе-таки краще, аніж відсутність бюджету». Проте фракції «Регіони України», комуністів, Блоку Юлії Тимошенко, СДПУ(О) не голосували, оскільки вигадали формулювання у відповідь: «Краще вже зовсім без бюджету, аніж такий бюджет».

Проте спочатку ці три опозиційнi крила мали також підтримку й серед інших фракцій, і проект держбюджету було тричі відхилено (його підтримали 214, 224 і 219 депутатів). Перед і після кожного такого голосування спікер Володимир Литвин використав все своє красномовство, щоб схилити депутатів відмовитися від політики та затвердити держбюджет. Спікер закликав народних депутатів голосувати та прогнозував, що після парламентських виборів буде сформовано нову коаліцію, яка сформує уряд, і після цього держбюджет буде переглянуто.

Другим номером у пробюджетній команді виступала однопартійниця Литвина, виконувач обов’язків голови бюджетного комітету Людмила Супрун. Вона попереджала депутатів, що у разi неприйняття бюджету «ми повністю розбалансуємо економіку», й інформувала їх про те, що неприйнятий бюджет не повертається в уряд, а «залишається у Верховній Раді, й набирає чинності закон про бюджет на 2005 рік». За такого варіанту 30 млрд. грн. витрат на розвиток, які передбачає проект держбюджету- 2006, не буде направлено на ці цілі, в регіони не надійдуть гроші ані на соціальні програми, ані на фінансування будівництва метрополітену в Харкові, Києві, Донецьку. Супрун також підкреслила, що проект бюджету на наступний рік передбачає «новий принцип фінансування агропромислового комплексу, який дозволить фінансувати село прямо». Загальний обсяг прямої дотації для села передбачено в розмірі 2 млрд. грн. За її словами, витрати на АПК і соціальні сфери села збільшено загалом на 1 млрд. грн. і перевищують 10% від прибуткової частини держбюджету.

Проте лише четверте голосування (добро на нього дала погоджувальна рада фракцій і груп) стало результативним...

Який же бюджет ми отримали? Представляючи його, міністр фінансів Віктор Пинзеник сказав, що при доробці документа враховано пропозиції зі збільшення фінансування місцевих бюджетів, агропромислового сектору та вугільної галузі. У результаті ресурс місцевих бюджетів збільшено на 9 млрд. грн., витрати на проекти з розвитку агросектору складають близько 11% усіх сукупних витрат бюджету, підтримка вугільної галузі зросла на 0,9 млрд. гривень. У бюджеті-2006, за словами Пинзеника, відображено ідеї уряду відносно зниження податкового навантаження: збір із продажу валюти знижений із 1,5% до 1,3%; із моменту вступу до Світової організації торгівлі передбачено скасування митного збору, а нарахування на фонд зарплати знижуються на 1%. При цьому міністр фінансів попередив, що проект бюджету, в якому зусиллями народних депутатів істотно збільшена витратна частина, має критичний дефіцит і ризики для економіки. Але з цим Супрун не погодилася. «Не сприймаю як фахівець, що критичний дефіцит бюджету», — підкреслила вона й відзначила, що для економіки цей бюджет не має жодних ризиків.

Задоволений бюджетним «хепі ендом» і прем’єр-міністрУкраїни Юрій Єхануров. Він підкреслив, що всі депутати, які голосували за бюджет, розуміли, що країна «повинна бути з бюджетом» і що сьогодні стояло питання патріотизму парламентаріїв. Прем’єр відзначив, що в передвиборний період, коли Україна проводить переговори з Росією з газових проблем, питання прийняття бюджету дуже важливе, оскільки від цього залежить нормальна економічна ситуація в країні. Єхануров додав, що «уряд пішов на всі компроміси» і похвалив також і Верховну Раду, яка, за його словами, вперше разом із урядом вирішила серйозні проблемні питання, які стосуються фінансування місцевих бюджетів, агропромислового комплексу та «вугільної галузі».

Вітають своєчасне прийняття бюджету й експерти. Водночас вони не можуть пройти повз закладені в нього ризики. «У проекті держбюджету не було враховано вплив можливого зростання цін на газ. Таким чином, і без того оптимістичний макроекономічний сценарій, закладений в основу бюджету й який передбачає зростання економіки на 7%, вельми малоймовірний. Це ставить під сумнів можливість отримання запланованого обсягу прибутків бюджету без додаткового прискорення інфляції», — відзначає співробітник Iнституту економічних досліджень і політичних консультацій Наталя Лещенко. На її думку, наявність дефіциту держбюджету на рівні 2,5% ВВП хоча й не суперечить критеріям бюджетної політики Європейського Союзу, але все ж є чинником, який сприяє зростанню цін і несе ризики дестабілізації фіскальної ситуації в наступні роки.

Вiталiй КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: