Учорашні дебати в Європейському парламенті щодо ситуації в Україні та справи Юлії Тимошенко показали справжню занепокоєність європейців останніми процесами в нашій країні.
На засіданні в Страсбурзі була присутня дочка Тимошенко — Євгенія. Щоправда, недовго. «Я думав, що дочка Юлії Тимошенко зацікавлена нашою думкою щодо ситуації. Але скоро після початку дебатів вона пішла з балкону», — сказав один із депутатів.
Поряд із темою екс-прем’єрки йшлося про бойкот ЄВРО, майбутні вибори і, звісно, про дотримання стандартів і цінностей України задля подальшої інтеграції до ЄС.
На початку засідання єврокомісар Штефан Фюле висловив занепокоєність політично вмотивованим правосуддям, яке є для України «системною проблемою».
«Що стосується дотримання законних прав Тимошенко, український Касаційний суд оголосить рішення у справі Тимошенко в кінці червня, а Європейський суд із прав людини може прийняти рішення тільки після цього», — відзначив Фюле. Він також додав, що це стосується і справи екс-міністра Юрія Луценка. Утім, єврокомісар наголосив, що від України «чекають прогресу». Це мають засвідчити парламентські вибори, які пройдуть у жовтні. «Вибори будуть важливим тестом. Ми будемо стежити за кампанією і ними дуже уважно. Вибори засвідчать, чи хоче Україна відповідати європейським очікуванням», — додав він.
Своє занепокоєння в тому, що Україна рухається в неправильному напрямку, висловив і представник Німеччини Ельмар Брок. «Політичних опонентів садять до в’язниць за політично мотивованими звинуваченнями. Це системна проблема. Її не можна позбутися через формальні реформи. Це питання стосується наявності волі до змін, життя з дотриманням верховенства права та демократії... Після справи Тимошенко й Луценка та інших, які ми протягом року обговорюємо, ми чуємо все нові й нові обіцянки та бачимо відкриття кримінальних справ. Але нічого в дійсності не відбувається», — заявив Брок.
На думку Кшиштофа Лісека (Польща), ЄС має «підтримати вільні й чесні вибори та організувати їх, надіславши стільки політичних спостерігачів, скільки це можливо». «Ми готові співпрацювати з Україною й не повинні карати простих українців за радянську ментальність тих, хто керує ними», — сказав Лісек. Між тим, він також звернувся й до українського Президента: «... йде поворотний момент — час, коли ви не зможете переховуватися за огорожею. Президенте Янукович, очолите ви країну, яка приведе країни Сходу до Заходу чи ви будете Олександром Лукашенком?»
А от за словами іншого представника Польщі — Павла Коваля, ще однією проблемою є те, щоб «довести українцям, що Україна має європейське майбутнє». «Після того потрібно закликати до змін, — вважає Коваль. — Але вони мають бути специфічними: стосуватися несправедливо засуджених, проведення реформ у юридичній системі й місцевого самоврядування в Україні».
Група нідерландських депутатів, зокрема Йоганнес ван Баален та Жербен-Ян Жербранді, звернули увагу на ще одну проблему — несприятливий клімат для секс-меншинств. Це, зокрема, «також віддаляє Україну від Європи», на їхнє переконання. Утім другим, після питання Тимошенко, стало питання бойкоту футбольного чемпіонату. За словами Фюле, Європейська комісія та Рада ЄС «ніколи не використовували слово «бойкот».
«Президент Баррозу (президент Єврокомісії) не має наміру відвідати Україну, щоб побувати на Євро-2012, його думку поділяють й інші колеги», — додав Фюле.
Марек СІВЕЦЬ, депутат Європарламенту (Польща):
— Ці дебати стосувалися Юлії Тимошенко й тієї ситуації, в якій зараз опинилася Україна, як хтось каже в «ізоляції». Але це не ізоляція, а певний меседж, який направлений до вашої країни. Другий момент цих дебатів — безнадійний пошук рішення, адже нікому не подобається те, де зараз знаходиться Україна. Кожен (із депутатів. — Ред.) хотів би побачити її ближче до Європейського Союзу.
Проте заходи, які застосовує Євросоюз щодо захисту громадянських прав в Україні, неефективні. Ми погодилися, що без вільних і чесних виборів не буде інших шляхів, щоби вибратися з цієї мертвої точки.
Ми також ретельно прочитали резолюцію, й як я знаю, її текст не такий вже й драматично-агресивний. Він пояснює, що важливо, а що ні, й як виходити з ситуації, що склалася в Україні.