29 та 30 квітня в Києві на Майдані незалежності пройде перший в Україні турнір «Кубок вуличного футболу». Дату проведення турніру було обрано не випадково, оскільки 29 квітня — Всеукраїнський день футболу.
На прес-конференції за участю віце-президента Федерації футболу України Володимира Лашкула, генерального директора УФІ Олега Шкрьоби, старшого тренера експериментальної збірної Павла Яковенка підкреслювалося, що старт цього турніру лише додатковий крок в рамках програми, схваленої того року виконкомом ФФУ «Наша мета — 2002», в яку входить не лише завоювання путівки на чемпіонат світу, але й розвиток масового футболу в країні, зокрема запровадження у школах футбольних уроків, проведення турнірів «Шкіряний м’яч» і т.iн. Перемоги київського «Динамо» повернули дітей на спортивні майданчики. Звичайно, лише одиниці з тих хлопчаків, що зараз ганяють у дворі м’яча, стануть професіоналами. Однак поки діти грають у футбол, їх батьки спокійні: адже в цей час вони не можуть палити цигарки, пити, вживати наркотики, хуліганити. І саме виховний момент стрітболу підкреслювали учасники прес-конференції. Якщо вуличний футбол перетвориться на явище нашого буття, дійде до кожного двору, кожної вулиці, він зможе відволікти підростаюче покоління від сумнівних захоплень і сприяти вихованню громадян, щиро відданих національній ідеї. До речі, на перспективу вже заплановано проведення в обласних центрах України та передбачена можливість розширення впливу стрітсоккеру в містах і районах України. Щодо спортивного боку турніру, то команда-переможець може зіграти в міжнародному турнірі з вуличного футболу в Німеччині. Усі гравці, що візьмуть участь у турнірі, отримають заохочувальні призи від спонсорів — популярних серед підлітків «Макдональдса» та «Кока-коли».
Кажуть, що футбол в дітях «закладається» на генетичному рівні. Можливо, саме тому наші результати в футболі, попри всі економічні негаразди, просто вражаючі. А якщо ще пропагувати гру мільйонів на цивілізованому рівні, то хто знає — можливо, чаклунами м’яча називатимуть у майбутньому саме українців, навіть незважаючи на те, що в нас немає своєї Копакабани.
