Комісія Митного союзу прийняла перше рішення щодо України: затвердила список товарів, яких торкнуться антидемпінгові та спеціальні захисні заходи, що діють у будь-якій із країн Союзу. Згідно з рішенням № 648 від 19 травня, яке комісія оприлюднила позавчора, ці заходи стосуватимуться сталевих (діаметром до 820 мм) та іржостійких труб із України, а також поліамідної технічної нитки (скловолокно), столових приборів, машинобудівних кріплень і кріпильних виробів. До цього ці заходи були введені в основному в Росії. Тепер їхня дія буде поширена на Білорусь і Казахстан. Таким чином, українська продукція тепер фактично буде витіснена з ринків Казахстану й Білорусі, впевнені експерти.
«Введенням мита на українські товари скористаються російські конкуренти, які матимуть можливість наростити свою присутність у Казахстані та Білорусі», — цитує слова заступника керівника департаменту з питань гірничо-металургійного комплексу «Госвнешинформа» В’ячеслава Попова газета «Коммерсантъ». Програють від введення цих заходів і споживачі, вважає керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Андрій Герус: «Як показує практика, введення антидемпінгових або спеціальних заходів призводить до пропорційного підвищення цін на продукцію».
У Міністерстві економічного розвитку Російської Федерації (РФ) і торгівлі позицію з цього питання ще не сформували. Але, за словами уповноваженого Кабінету Міністрів із співпраці з РФ, країнами СНД і ЄврАзЕС Валерія Мунтіяна, це питання обговорюватиметься 7 червня під час зустрічі прем’єр-міністрів України й Росії. «Зараз у Митному союзі обговорюється багато ініціатив. Але ніяких рішень до 7 червня прийнято не буде, а на двосторонній зустрічі, можливо, знайдеться компроміс», — пояснив він. Справа в тому, що для набуття чинності рішення МС уряди Росії, Білорусі й Казахстану повинні ще укласти відповідні міжнародні угоди з Україною, розширивши на всю територію МС сферу дії Угоди про регулювання постачань деяких видів сталевих труб, підписану МЕРТ РФ і Мінекономіки України.
Ярослав ЖАЛІЛО, завідувач відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень:
— Мова йде про адаптацію торговельного режиму Митного союзу до торговельних режимів кожної з держав-учасниць цього об’єднання, які до сьогодні існували щодо України. Положення МС визначає, які обмежувальні заходи, які були встановлені у країнах-учасницях, стають такими для всього об’єднання автоматично, а які потребують додаткового погодження. Тому треба сьогодні вивчати ті обмеження, які існували для українського металу в Російській Федерації, Білорусі чи Казахстані, й співставляти їх із новими.
Але я особисто переконаний, що насамперед мова йде не про тиск на Україну, а про переформатування торговельних режимів із формату «Білорусь — Україна», «РФ — Україна», «Казахстан — Україна» у формат «Митний Союз — Україна».
Щодо майбутніх переговорів 7 червня, то я не бачу ніяких загроз з боку МС для українських експортних галузей, від яких треба рятувати Україну. Якщо ж говорити про зняття антидемпінгових обмежень, то треба дивитися, на яких підставах їх було введено. Адже вводяться вони тоді, коли було доведено, що країна-експортер зловживає якимись чинниками і продає товар за ціною, яка є умисно нижчою. Тому в контексті переговорів треба говорити не про компроміс, а про відстоювання інтересів, роз’яснювання позиції з боку України.
