У співтоваристві соціологів — неабиякий скандал. При чому розгорівся (хоча, швидше, продовжився) він прямо на прес-конференції, де Консорціум щодо проведення Національного екзит-полу- 2004 позавчора оприлюднив уточнені дані «опитування на виході». У результаті керівники центрів «Соціс» і «Соціальний моніторинг» заявили про вихід своїх організацій з Консорціуму.
Нагадаємо, що за кілька місяців до виборів чотири авторитетні вітчизняні соціологічні організації об’єдналися у консорціум для проведення екзит- полу. Працювати соціологи домовилися за однією методологією, що успішно зарекомендувала себе під час попередніх виборчих кампаній, — це метод звичайного інтерв’ю. Однак за тиждень до проведення дослідження (тобто до 31 жовтня), керівники двох структур — Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) і Центра Разумкова — заявили про доцільність застосувати іншу технологію збору даних — метод таємного анкетування. Їхні партнери — Центри «Соціс» і «Соціальний моніторинг» — відмовилися від експерименту, не будучи впевненими у його надійності. У результаті увечері після закінчення голосування консорціум надав два результати, що істотно відрізнялися один від одного. За даними КМІС і Центра Разумкова на виборах лідирував кандидат Віктор Ющенко з перевагою у 6,4% голосів виборців. Згідно ж з результатами «нетаємного екзит- полу» першість виявилася у Віктора Януковича з відривом у 4,4%. При оголошенні результатів соціологи попереджали, що це — усього лише попередні висновки і дані уточнюватимуться. Однак уже тоді у багатьох виникли побоювання, що проблема неспівпадання, що вперше виникла у соціологічному співтоваристві саме на цих виборах (при чому у даних як до-, так і поствиборчих досліджень) не вирішиться з переглядом результатів. Принаймні, навіть якби членам Консорціуму вдалося уникнути скандалу, первинний різнобій у результатах все одно ставив би об’єктивність навіть не соціологів, а цілої соціологічної науки під питання. Адже якщо різні методики дають такі різні результати у принциповому для суспільства дослідженні, то як пересічному обивателю дізнатися, якому з них потрібно довіряти?
Скандалу уникнути не вдалося, хоча йому і передувало надання уточнених результатів екзит-полу консорціуму. Згідно з цими даними, опитування КМІСу і Центра Разумкова як і раніше показували перевагу Ющенка: 44,6% проти 37,8% у Януковича. Дані ж двох інших центрів цього разу було представлено окремими результатами. Центр «Соціс» також показав перевагу кандидата від опозиції, правда, усього на 0,9% (42% проти 41,1%). «Соціальний моніторинг» — перевага Януковича на 1,1% (41,2% проти 40,1%). Проте ці цифри, заявив директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів, також не остаточні. Керівник «Соцісу» Микола Чурілов різницю у даних, оприлюднених відразу ж після виборів і зараз, пояснив своєю помилкою. За його словами, він як один з проектувальників вибірки, не врахував фактор трудової міграції населення, який «істотним чином позначився на результатах самої вибірки». Чурілов підкреслив, що після того, як цей фактор було враховано, отримали абсолютно інший результат.
У свою чергу, І. Кучерів відзначив, що «трапилося таке диво, що в остаточному результаті, на відміну від попередніх (на 14.00 31 жовтня. — Авт. ), дані центрів «Соціс» і «Соціальний моніторинг» значно змінилися на користь одного з кандидатів (Януковича. — Авт. )». Наступною своєю заявою Кучерів фактично звинуватив керівництво вказаних центрів у фальсифікації: «Я, як керівник проекту, відчуваю, що з мене зробили лоха: подали цифри, які не відповідають дійсності, скориставшись нашими ресурсами».
У цей час директор «Соціального моніторингу» Ольга Балакірєва заявила, що жодних виправлень не було. Вона сказала, що протягом останньої доби на неї чинився «шалений тиск», додавши, що виходить iз консорціуму. «Я не хочу працювати під тиском, я не хочу працювати на замовлений результат — а саме це сьогодні і відбувається», — оголосила вона, відзначивши, що метод анонімних урн, який використовувався її колегами, не було випробувано українськими експертами. «У цей час iде замовлення на певний результат», — вважає Балакірєва. При цьому вона додала, що замовники мають зважати на соціологів. «Або діалог з соціологами, або соціологи у цьому суспільстві не потрібні», — заявила вона. О. Балакірєва також повідомила, що 2-3 листопада її центр спільно з Українським інститутом соціальних досліджень провели дослідження, результати якого показали, що під час першого туру за Януковича проголосував 39% опитаних, за Ющенка — 35%. Після цього вона залишила прес- конференцію.
Про вихід свого центру з консорціуму услід за колегою заявив і М. Чурілов. «Не можна працювати у консорціумі, де немає згоди, де немає єдності, де думку фахівців не поважають, де чиниться шалений тиск. Учора я побачив прямо танковий наїзд на учасників консорціуму», — сказав він. За словами соціолога, у середу спонсори консорціуму (а це 8 посольств і 4 міжнародних фондів. — Авт. ) почали диктувати, за яким методом соціологи мають працювати, наполягаючи саме на методі таємного анкетування. «Я не хочу працювати за тими методами, у надійності яких я не впевнений», — заявив Чурілов. Він також висловив думку, що консорціум розвалився ще до початку екзит- полу, вирішивши працювати за двома різними технологіями.
Незабаром результати досліджень консорціуму піддасть експертизі Соціологічна асоціація України. Можливо, вона розставить крапки над «і» у цьому скандалі. Проте цілком зрозуміло, що консорціуму, як об’єднання чотирьох найбільш авторитетних в Україні соціологічних організацій, більше не існує. Отже, у другому турі виборів нам доведеться мати справу з результатами ще більшої кількості різних «опитувань на виході». А це фактично означає, що такий дійовий механізм демократії як екзит-пол, який мав стати дзеркалом волевиявлення українських громадян, на даному етапі виявився нейтралізованим (при чому, не без участі — свідомої чи несвідомої — самих соціологів) і може бути лише приводом для нескінченних суперечок і з’ясування відносин. Вже сьогодні дискусія про методику набула політичного забарвлення. І, напевно, використовуватиметься політичними силами для відстоювання своєї правоти — як і будь-який інший різнобій у цифрах і думках соціологів.
