Завтра виповниться друга річниця з дня загибелі лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола. У четвер на прес-конференції, присвяченій цій даті, голова Народного Руху України Геннадій Удовенко наголосив, що ця трагічна подія, як і розкіл партії, стали серйозними випробуваннями, але зараз НРУ, за його словами, відновлюється.
Лесь Танюк, голова комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, голова товариства «Меморіал» заявив на цій прес-конференції, що НРУ має намір вийти з ініціативою до державних органів щодо встановлення державного дня пам’яті лідера Народного Руху України. «Нам би хотілося, щоб це був день морального очищення на зразок дня пам’яті Мартіна Лютера Кінга у США. Пропонуємо, щоб цей день був встановлений у четвер передостаннього тижня березня, щоб він не був пов’язаний конкретно ні з днем смерті, ні з днем народження», — підкреслив пан Танюк.
Також у ці дні НРУ проводить низку акцій. Зокрема, у четвер рухівці розповсюдили серед парламентарів листівки зразка 1998 року з гаслами «Закон один — для всіх! Народний Рух України. В ’ ячеслав Чорновіл», а на зворотній стороні листівок — біблійні слова «Не вбивай. Не кради. Люби ближнього». Завтра відбудеться поминальна панахида на могилі В. Чорновола на Байковому кладовищі, мітинг-реквієм на місці загибелі — на п’ятому кілометрі від Борисполя та вечір пам’яті у Будинку вчителя.
Дні вшанування пам’яті лідера Народного руху України В’ячеслава Чорновола не повинні мати «агітаційного присмаку», тому що В.Чорновіл «не та постать, яку можна подавати як гарнір до сьогоднішніх політичних страв», наголосив Лесь Танюк. Л.Танюк назвав «провокативним» похід опозиції з портретами В.Чорновола, запланований на сьогодні. Пояснюючи свою думку, він наголосив, що, зокрема, член президії Комітету опору «За правду!» Володимир Чемерис «був першим ворогом В.Чорновола з правого боку», і якщо «ці хлопці на чолі з УНА—УНСО робитимуть вигляд, що вони його любили і вшанують його пам’ять, то це буде одним з найбільших фарисейств, яке матиме Україна».
Коментуючи вихід сина В.Чорновола Тараса Чорновола з фракції НРУ, голова Народного Руху Геннадій Удовенко, відзначив, що Тарас «ще формується як політик і парламентар, і йому слід надати допомогу у формуванні». «Ми повинні усе зробити, щоб дії Тараса Чорновола відповідали діям його батька», — сказав Г. Удовенко. У свою чергу Л.Танюк назвав прикрим той факт, що Т.Чорновіл опинився «поруч з лівими». «Йому здавалося, що він зможе очолити цей бунт і скерувати його в інший моральний бік. Це не виходить. Натовп завжди вимагає крайніх різких рухів», — наголосив депутат. Л. Танюк повідомив, що Львівська організація Руху поставила перед Т.Чорноволом умову, щоб він «переглянув свої дії, вийшов з компанії, де ліві, Мороз і інші вороги української державності, і повернувся до фракції Руху». За словами депутата, на це Т.Чорноволу дали місяць. «Думаю, ми це питання вирішимо найближчим часом», — сказал Л.Танюк.
А напередодні сумної річниці Атена ПАШКО , дружина В’ячеслава Чорновола, поетеса, член Центрального проводу НРУ, член Політради НРУ, голова Союзу українок дала ексклюзивне інтерв’ю «Дню».
— Пані Атено, у ці дні багато говориться про те, що б було, якби не сталося цієї трагедії. Багато хто — як і з числа його прибічників, так і опонентів — вважає постать В ’ ячеслава Чорновола урівноважуючою константою українського політикуму.
— Безперечно, в усякому випадку, так вважає переважна більшість людей. І я думаю, якби В ’ ячеслава Чорновіл жив, суспільно-політична обстановка у країні була б більш стабільна. Я скажу, напевно, дещо патетично, але він, на мою думку, вказав би дорогу, якою йти. І його би послухали — не було би такої метушні, такого розбраття. Він мав необхідну для цього харизму, він мав віру в людей, і люди вірили йому.
Час минає, і починаєш розуміти те, що коли було близьке, не було таким очевидним. Безперечно, чим далі від нас ці події, тим ця постать буде більш зрозумілою для нас. Ми будемо аналізувати вчинки Чорновола, як своїм мудрим політичним передбаченням він виходив з різних ситуацій. Ми будемо це вивчати і брати за основу. Я впевнена в цьому. Я вірю в його слова: «РУХ ми відстоїмо. Я вірю!»
— В’ячеслав Чорновіл був поряд з вами поряд стільки років. Яким він зараз постає перед вами?
— Це страшна втрата. Його бракує на кожному кроці. Це була людина, до якої завжди можна було звернутися, як до енциклопедії, яка могла пояснити будь-яку політичну ситуацію, яка знімала всі сумніви. Я завжди його підтримувала, ми були однодумцями. Його ще бракує Україні. Я це бачу. Але найбільше болю відчуває його родина на кожному кроці. Я відчуваю цю втрату в усьому — у сході та заході сонця, під час обіду, вечері. Це була людина мого життя. Я зберігаю його закривавлену сорочку, закривавлений піджак, які мені віддали після його вбивства. Ці речі наче чекають якоїсь правди.
— Ви достатньо сильна натура, яка, не зважаючи на пережите, добивається розслідування цієї справи. Ви неодноразово зверталися до Генпрокуратури при підтримці РУХу...
— Безперечно, так. Це мої друзі, які мені допомагають, адже мені важко одній. Поки що не прийшов той час, щоб я могла холодно і тверезо домагатися правди, але я чекаю на правду і я думаю, що мені допоможуть добитися правди. І, думаю, що смерть мого чоловіка В ’ ячеслава Чорновола не може стати тайною, тому що він не був тайною ні для нікого. Він був відкритим, як відкрита книга для кожного.
— Створений вами Міжнародний благодійний фонд В ’ ячеслава Чорновола: яка мета його діяльності?
— Мені прийшло на думку створити цей фонд відразу після смерті В ’ ячеслава Чорновола. Це було важко, рік пішов на розробку статуту: ми хотіли, щоб усе було на відповідному рівні. Що ми зараз робимо? Фонд В.Чорновола планує видати його наукові, епістолярні та публіцистичні твори. Можливо, це буде 10-томне видання.
Окрім того, фонд надав фінансову допомогу багатьом районам і містам, де намагаються встановити пам’ятники В’ячеславу Чорноволу. Вже другий рік ми надаємо стипендії — поки що дуже скромні — кращим учням Українського гуманітарного ліцею у Києві. Мене вражає свідомість цих дітей щодо політичної ситуації, розуміння національної ідеї В. Чорновола. Вони пишуть про це свої статті, свої роздуми, наукові праці. Також фонд підтримує школярів та вчителів з містечка Южне Одеської області. Нас зворушує свідомість учителів і дітей у цьому російськомовному кутку. У плані нашого фонду є також і премії для журналістів. Але перш за все ми хочемо поставити пам’ятник. Уже два роки на Байковому кладовищі на могилі В ’ ячеслава Чорновола стоїть дубовий хрест, який вже починає хитатися. Звичайно, це виглядає зворушливо — дерев’яний хрест, вишиваний рушник, барвінок, чорнобривці. Це, звичайно, романтика. І я вважаю, що тільки романтики можуть творити великі діла. Політичний романтизм колись закидали В ’ ячеславу Максимовичу, і я думаю, що він був романтиком у найшляхетнішому розумінні цього слова. Та все ж таки, потрібен і пам’ятник, потрібна конкретна пам’ять, потрібні конкретні вчинки. Бо чин — це грецьке слово, прагматизм — це грецьке слово, і прагматизм політичний був притаманний В’ячеславу Максимовичу. І ми теж повинні дійти до того, щоб і пам’ятник був.
— Як ви оцінюєте політичні потенції Тараса Чорновола?
— Думаю, що дух батька його йому допоможе. Я вірю, що він стане на таку дорогу, яка буде подобатися і батькові, і сам Тарас буде задоволений з неї і принесе користь Україні.
