Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Транс’європейський кордон

Україна домовилася з Європою про повернення біженців та мігрантів
25 листопада, 2006 - 00:00
КІЛЬКІСТЬ ЛЮДЕЙ, ЯКІ НЕЗАКОННО ПЕРЕТНУЛИ УКРАЇНСЬКИЙ КОРДОН ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, ОБРАХОВУЄТЬСЯ МІЛЬЙОНАМИ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Через Україну нині проходить чи не найбільший шлях «із варяг у греки» — саме через наші кордони із Азії та Росії до Європи просочуються нелегали. Як захистити права людей, що опинилися на території України незаконно або проти власної волі, посадовці обговорили цього тижня під час спеціального круглого столу. «Наш обов’язок — врятувати Європу від навали нелегальних мігрантів, — сказав під час зустрічі голова комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко. — І Україна дуже відповідально ставиться до цієї навали, усвідомлюючи, що найбільше проблем створює відкритий кордон із Росією». Чого не вистачає для успішного керування міграційними потоками? Сьогодні, насамперед, коштів. Враховуючи багаторічне прагнення України до спрощення візового режиму з Євросоюзом і більш тісного контакту з Європою, котрий неможливий без цивілізованого митного контролю, на реалізацію програми ЄС планує виділити Україні близько 30 мільйонів євро в рамках угоди про реадмісію між Україною і Євросоюзом, укладеною у жовтні. Але є нюанс: по-перше, суму ще не затверджено, і вона може змінитися. По-друге, ці кошти буде взято із тих фондів, які вже виділено для допомоги нашій державі.

«Це не додаткові кошти, а ті, які Україна сама вирішила перерозподілити в межах того, що для неї уже виділено», — підкреслив голова представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуг. Разом з тим, 30 мільйонів — це значно більше, ніж було отримано нинішнього року від програми TACIS. За словами директора департаменту консульської служби при МЗС Бориса Базилевського, цих грошей більш ніж достатньо для успішного керівництва міграційними потоками в державі. Загалом же наступного року з різноманітних програм європейської спільності Україна має отримати близько 120 млн. євро.

За останні шість років до різних країн через українську територію перебралися понад три тисячі осіб (офіційно), і тільки у 2006 році намітилася тенденція до зменшення кількості транскордонних нелегалів. Найбільший потік нелегалів через Україну влада зареєструвала до Туреччини: це понад двісті осіб із молдавським громадянством за три роки. Кількість людей, які незаконно перетнули український кордон за роки незалежності, обраховується мільйонами.

Така кількість мігрантів і проблемне повернення нелегальних мігрантів у країну, з якої вони прибули, стає однією з головних проблем у стосунках із Західною Європою. У випадку з Україною реадмісія стосується повернення на територію України не тільки українців, а й усіх осіб, які незаконно перетнули кордон Євросоюзу з території України. Жовтнева угода передбачає, що наша держава повертатиме додому — в Європу — усіх нелегальних європейців, а звідти натомість до нас переправлятимуть тих, хто прибув з нашої території. Щоб упоратися із таким потоком нелегалів, Україні насамперед варто підписати подібні угоди про реадмісію із найближчими сусідами, зокрема Росією. Про готовність нашої держави до підписання такого документу з РФ учора заявив Борис Базилевський. За його словами, Україна досить успішно провела переговори цього року, і зараз рішення про повернення мігрантів до їхніх країн пройшло у нас усі внутрішні процедури.

Важливими етапами такої програми дій є сприяння добровільному поверненню незаконних мігрантів з України до країн їх походження та добровільному поверненню українських жертв торгівлі людьми до України з-за кордону. Але тим, хто опинився в Україні, доводиться несолодко: у держави немає грошей на утримання мігрантів та біженців. Одна з найбільших проблем, з якою ці люди стикаються в Україні, — нерозбудованість пунктів прийому та тимчасових притулків. Такі заклади є в Одесі, але вони ледь справляються зі своїми обов’язками. А от у Закарпатті, яке є одним із найбільших «перевалочних пунктів», притулків для біженців і мігрантів досі немає. Тобто прийняти, нагодувати й вислати нелегала за межі країни нема де й нема кому.

Як розповів Геннадій Удовенко, в Україні протягом більш як десяти років проживають біженці, наприклад, із Абхазії та В’єтнаму, і хоч багато з них уже давно мають житло в Україні, роботу й родину, вони досі не мають українського громадянства — навіть якщо хочуть його оформити, адже під час втечі з місця воєнних дій не кожному вдавалося взяти з собою паспорт. МВС України та Міжнародна організація з міграцій вже домовилися про співпрацю у запобіганні незаконному ввезенню мігрантів на територію України, торгівлі та боротьбі з цими явищами. У комітеті з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин тим часом сподіваються, що вже найближчим часом вища влада адаптує чинне законодавство щодо мігрантів і створить законні можливості для гідного перебування в Україні й умов повернення додому.

Ольга ПОКОТИЛО, «День»
Газета: 
Рубрика: