Олена Теліга народилася 21 липня 1907 року в Росії, а 1917 року разом із родиною з Петрограда переїхала до Києва. Через шість років Олена разом з матір’ю виїжджає з міста своєї юності за кордон. Навчалася вона в Українському педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова в Празі. 1939 року О. Теліга разом з Олегом Ольжичем була залучена до роботи в культурній референтурі ОУН у Кракові. Наприкінці 1941 року вона нелегально оселилася в Києві, який був окупований фашистами. Недовго судилося Олені жити після повернення до міста юності, але які ж насичені подіями були ці місяці! Вона очолила спілку письменників- початківців, редагувала літературно-мистецький тижневик «Літаври» (вийшло лише 5 чисел газети). «Новий порядок» нацистів з перших днів окупації показав своє звіряче обличчя. Навіть деякі діячі фракції ОУН під проводом Андрія Мельника, яка спочатку співпрацювала з німцями, наприкінці 1941 року стали боротися з окупаційною владою. 9 лютого 1942 року Олена Теліга разом з 40 підпільниками з ОУН (М) була заарештована гестапо й через декілька днів страчена. Її чуттєва, надзвичайно інтимна, по-справжньому жіноча лірика (за кордоном 1946 року вийшла посмертна збірка «Думка на сторожі») мала значний вплив на українську молодь у важкі часи воєнних лихоліть.
