За словами Б. Бойко, в залежності від того, які будуть досягнуті домовленості в ході переговорного процесу, може бути проведений об’єднувальний з’їзд або по створенню єдиного Руху, або конфедерації з трьох частин Руху, або по створенню блоку з участю й інших партій.
За словами Б. Бойко, при підготовці форуму повинен бути обов’язково затверджений список партій — прийнятних кандидатів в майбутній блок народно-демократичних сил, який буде створюватися для участі в парламентських виборах 2002 року.
У НРУ(є) «не викликає заперечень» як можливий партнер по блоку Конгрес українських націоналістів, а також Народно-демократична, Республікансько-християнська та Демократична партії. Разом з тим, НРУ(є) «не може погодитися» з входженням в майбутній блок партій «Батьківщина» і «Собор». Однак, підкреслив Б. Бойко, голова Українського Народного Руху Юрій Костенко ставить обов’язковою умовою об’єднання входження в майбутній блок цих двох партій. Також Б.Бойко вважає «проблематичним» питання включення в майбутній блок нинішнього союзника НРУ — партії «Реформи і порядок», оскільки він передбачує найближчим часом ускладнення для цієї партії в зв’язку зі справою Віктора Жердицького, що «не принесе честі» майбутньому блоку.
За словами Б. Бойко, голова Народного Руху України Геннадій Удовенко схиляється до того, щоб підтримати ідею об’єднувального форуму і створення блоку, однак ряд груп в НРУ, які об’єднуються навколо Леся Танюка, Юрія Ключковського і Олександра Лавриновича, «вичікують, як будуть розвиватися події».
Водночас в інтерв’ю агентству УНІАН Богдан Бойко визнав, що після заяви про можливість саморозпуску НРУ(є) у разі вдалого об’єднувального процесу пройшов місяць, але новостворена партія «з обох сторін отримала лише негативні відгуки». «Ані Рух Удовенкa, ані Рух Костенкa не хочуть вести переговори. Вони ведуть переговори за нами, неначе нас не існує» — заявив Б. Бойко.
Член фракції НРУ Олександр Лавринович в інтерв’ю кореспонденту «Дня» повідомив, що йому нічого не відомо про групи, які ніби формуються навколо нього та інших членів НРУ. «Але мені відома офіційна позиція НРУ стосовно цих процесів, — заявив О. Лавринович. — І оскільки Богдан Бойко — член нашої фракції й досьогодні, він не може не знати нашої офіційної позиції. Він говорив, що його мета в тому, щоб якомога більше людей забрати з Українського Народного Руху (Ю.Костенко. — Авт. ), послабити його. Він також говорив про створення громадської організації, яка стане складовою частиною НРУ. Але вчинив по-іншому, що є свідченням нещирості підходів» «Отримання реєстраційного посвідчення «Народним Рухом України за єдність» — третьою партією, яка має в своїй назві слова «Народний Рух», — на думку народного депутата, — є свідченням постійності багаторічної традиції, що той, хто більше за всіх говорить про об’єднання, той обов’язково працює на розкол. Експлуатування слова «єдність» в цьому випадку — це не більш ніж спроба політичної гри на почуттях громадян України, які продовжують мріяти про єдність політичних сил, котрі мають спільні ідеологічні позиції. Не можна говорити про щирість кроків по об’єднанню після створення нової організації, тим більше, що ця організація претендує на те, що вона стане об’єднувальним чинником для інших». «Об’єднувальний з’їзд навесні 2001 року — це абсолютна «фата моргана», — вважає О. Лавринович. — Йдуть переговорні процеси про розширення існуючого блоку НРУ-ПРП- КУН з приєднанням до нього УНР, а ініціативу «Народного Руху України за єдність» я не думаю, що можна сприймати серйозно».
У заяві центрального проводу НРУ(є), говориться також про те, що члени партії вважають нинішню політичну ситуацію в країні «найбільш небезпечною для української держави з моменту проголошення її незалежності в 1991 році». Зазначається, що вперше проти державної влади єдиним фронтом виступали як ліві, так і частина правих сил. «Особливо прикрим є те, що частина цих організацій носить на своїх знаменах святі для кожного українського патріота слова «Народний Рух». НРУ(є) звертається до керівництва цих партій з вимогою негайно розірвати союз з антидержавними комуністичними силами, а до їх рядових членів — вимагати цього ж від свого керівництва.
Автори заяви вважають, що головними чинниками дестабілізації політичної ситуації в Україні на даний момент є продовження зниження життєвого рівня населення, так званий касетний скандал, пов’язаний зі справою про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, а також ситуація в паливно-енергетичному комплексі, яка «не тільки не поліпшується, а навпаки йде до катастрофічного загострення».