Рандеву із зіркою відбулося в рамках фестивалю «Французька весна в Україні». Для багатьох шанувальників її творчості мадемуазель Бінош відкрилася з невідомого боку — як самобутня художниця та поетеса з оригінальним почерком (з експозицією «Портрети In-Eyes» з 68 картин, написаних тушшю, та 34 віршами можна ознайомиться в галереї «Цех»). У галереї вона з’явилася заздалегідь, скромно стояла в куточку, з цікавістю спостерігаючи, як глядачі сприймають її картини та поезію. До речі, не всі гості вернісажу одразу впізнавали примадонну світового кінематографа в тендітній красуні, вдягненій у темно-синю сукню.
— Я вирішила написати роботи, які відображають світ кінематографії через портрети режисерів, творців фільмів, з якими мені пощастило разом працювати на знімальному майданчику, — сказала «Дню» Жюльєт Бінош. — На цій виставці представлено 34 портрети кінорежисерів і 34 автопортрети в кінообразах, у яких я знімалася. Спочатку я не думала, що коли-небудь виставлятиму свої роботи, й писала багато років для себе, але одного дня до мене звернулися з видання «Cahiers du Cinema» з пропозицією продемонструвати свої картини, й так народився творчий проект «Jubilations», який об’єднав три мої найбільші любові: кіно, живопис і поезію. Те, що народилися портрети режисерів, багато в чому є заслугою редактора «Cahiers du Cinema», котрий запропонував створити кінематографічну серію із семи картин. Першими були портрети Годара, Тешине та Кесльовського. Реакція на картини була доброю. Роботами зацікавилися критики, але для мене було цікаво, як до портретів поставляться самі моделі — кінорежисери. У цілому вони їх прийняли добре й говорили теплі слова вдячності. Наприклад, Кшиштоф Кесльовський, в якого я знялася у фільмі «Три кольори», намальований із сигаретою, сказав, що його схвилювали рядки: «Життя міст, сигарета для роздумів...». Частина моїх віршів адресована персонажам, яких мені довелося зіграти в різних стрічках. Це були хвилюючі миті життя.
Мадемуазель Жюльєт також зізналася: «Через щільний графік роботи ознайомитися з Києвом довелося в прискореному темпі — з вікна автомобіля. Я б дуже хотіла не наспіх дивитися, а смакуючи деталі й подробиці. Мені здалося, що ваша столиця сповнена контрастів: старе й сучасне поруч. Якщо з’явиться можливість, спеціально приїду до Києва й, уже не кваплячись, ознайомлюся з містом та його пам’ятками. Мені також цікаво більше дізнатися про українське кіно. Я знаю, що нині ваш кінематограф переживає не найкращі свої дні, але впевнена, що чорна смуга обов’язково мине, й, хтозна, може й моя персона зацікавить українських режисерів. Мені було б цікаво попрацювати з ким-небудь з ваших кінематографістів».
— Роботи Жюльєт Бінош дуже органічно вписалися в інтер’єр галереї «Цех», — підкреслив посол Франції в Україні Жак Фор. — Нам приємно, що фестиваль «Французька весна» вже нерозривно пов’язаний з квітнем. Щороку разом з Французьким культурним центром ми ретельно продумуємо програму, щоб вона зацікавила публіку різного віку. Ми раді, що цього разу зіркою фестивалю стала чарівна Жюльєт Бінош. Вона постала перед українською публікою як кіноактриса, художниця та письменниця. Ця виставка дає можливість побачити в несподіваному ракурсі режисерів і зазирнути до творчої майстерні актриси під час створення образів, які вона втілила на екрані, а також розкриває її поетичний дар. Я був уражений, коли дізнався, що роботи, представлені на виставці, Жюльєт створила всього за два місяці. Приголомшливо швидко, але так точно й оригінально.
Експозиція триватиме до восьмого травня.
