Сьогодні (так принаймні повідомили інформаційні агентства) віце-прем’єр Дмитро Табачник і голова правління Пенсійного фонду Борис Зайчук присвятять проведенню пенсійної реформи у нашій країні прес-конференцію. Майже напевно — йтиметься на цьому заході про Закони «Про обов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення», що набувають чинності з 1 січня. Швидше за все, говоритимуть про них високопосадовці з оптимізмом. Не виключено, що три рівні забезпечення старості (нагадаємо — солідарний, державний і недержавний накопичувальні) вкотре репрезентують громадськості як своєрідний «локомотив ринкових перетворень». Здатний не тільки забезпечити працюючим гідну старість, але й «підняти» фондовий ринок, збільшити інвестиційні потенції України за рахунок грошей «на старість».
Своєю думкою щодо того, що дає пенсійна реформа пересічним українським громадянам, діляться експерти.
Елла ЛІБАНОВА, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України:
— Тим, хто вже досягнув пенсійного віку, пенсійна реформа дає можливість отримувати вищу пенсію за рахунок справедливішого обліку заробітку, який конкретна людина отримувала раніше. Найстарші пенсіонери від цього серйозно виграють. Людям середнього віку пенсійна реформа дає можливість розраховувати на те, що їхнiй заробіток адекватно враховуватимуть при призначенні пенсії. Ну а молодь може сподіватися на нормальну пенсію у старості і на те, що її не будуть обманювати — брати великі пенсійні відрахування і потім призначати маленьку пенсію. Найголовніше, що новий закон автоматично знімає обмеження максимального рівня пенсії. Іншими словами — ми йдемо від «зрівнялівки», і ті, хто працював і платив пенсійний збір, зможуть нарешті розраховувати на відповідну пенсію. Навряд чи вона буде великою, але те, що вона буде пристойнішою — це точно.
Утім, тут варто одразу зробити застереження: якщо держава не проведе необхідні зміни у сполучних законах (особливо щодо оподаткування), то про ефективність пенсійної реформи можна забути у принципі. Точніше, з нового року пенсії підвищать за будь-якої ситуації, а ось інвестиційний та інші потенціали, які відкривають накопичувальні схеми, просто залишаться невикористаними. Резюмуючи, нові закони про пенсійне страхування — вельми і вельми прогресивні.
Ксенія ЛЯПІНА, експерт Інституту конкурентного суспільства:
— По-перше, пенсійна реформа фактично нічого не дає переважній більшості нинішніх пенсіонерів. Утім, не можна заперечувати й те, що вона розрахована здебільшого на перспективу і на молодь, яка, можливо, успішно скористається добровільною накопичувальною системою. Однак і тут одразу виникає запитання: чи можна успішно скористатися накопичувальною системою? Воно на сьогодні залишається без відповіді. Адже накопичувальні рівні здатні ефективно працювати тільки в сильній економіці. Іншими словами, виходить, що досить прогресивну пенсійну систему впроваджують в економіці, яка навряд чи зможе її «переварити». В Україні механізм накопичення, у кращому випадку, просто не буде працювати. У гіршому — породить шквал фінансових скандалів і підірве пенсійну реформу як таку. Від ризиків такого роду відмахуватися ніяк не можна, і вони, слід віддати належне розробникам законів, лежать поза сферою нормативного регулювання пенсійної системи. Одна річ — говорити про перспективи розвитку фондового ринку. І зовсім інша — за відсутності нормальних правил гри в акціонерних товариствах марно його створювати на базі пенсійних перетворень. Безумовно, накопичувальна система почне діяти не одразу (тим більше, далеко не одразу вона дасть певні результати). Але часу на організаційне оформлення фондового ринку насправді не так багато.
Що ж до солідарної системи, то вона будується на тих же принципах, що і раніше. Узагальнюючи, можна сказати, що конкретно до проблеми ринкового реформування в Україні підійшли з кінця. А на ділі — без податкового реформування та покращання інвестиційного клімату ця система приречена на провал.
