Її перше засідання відбулося вчора в Києві в рамках круглого столу з участю Першого віце-прем’єр-міністра України Валерія Хорошковського, голови Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануеля Пінту Тейшейра, голови Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитра Фірташа, послів Бельгії, Австрії, Німеччини, Італії, Польщі, Франції, Швейцарії й Швеції і представників профспілок.
За словами ініціаторів створення Ради (ФРУ), вона має стати не просто дискусійним майданчиком, де бізнес обмінюватиметься інформацією й створюватиме нові проекти, а й зібранням, куди постійно приходитимуть урядовці й чиновники найвищого рангу, щоб почути пропозиції від підприємців і відповісти на їхні «гарячі» запитання. У результаті має з’явитися дієва система залучення інвестицій до країни. Адже сьогодні Україна посідає тільки 52-е місце в глобальному рейтингу залучення інвестицій: за останні 16 років приплив прямих іноземних інвестицій становить 52-е мільярди доларів, або 0,27% усіх світових інвестицій. Хоча наші перспективи значно більші, і це визнають провідні світові інститути. Так, за даними британського банку HSBC, до 2050 року Україна ввійде до десятки держав із найбільшими темпами економічного зростання — більш ніж у десять разів. За такі амбіції, підкріплені реальним потенціалом, аналітики британського банку назвали Україну «східноєвропейським тигром».
Немає різниці, український чи іноземний бізнесмен хоче працювати в Україні, бо всі вони зрештою призведуть до нових рекордів держави, каже Фірташ. Але без допомоги держави жодних економічних рекордів не буде. За його словами, опитування роботодавців країни продемонструвало, що найбільше сьогодні «болять» підприємництву затримки з відшкодуванням ПДВ, тиск фіскальних органів і корупція.
Згоден із цим Посол Франції в Україні Ален Ремі. Він пропонує урядові дати відповіді на ці запитання, бо йому як посереднику між інвестиційно привабливою Україною і французькими інвесторами постійно доводиться відповідати на одне й теж запитання: «Чи варто інвестувати в цю країну?» Мабуть, досвідчений дипломат тактовно перефразував запитання від бізнесу, який найбільше цікавить, чи безпечно працювати в нашій країні.
На такі зауваження Хорошковський, якому безпосередньо доведеться вибудовувати нові мости із західним бізнесом, запевнив, що діяльність уряду націлена на посилення міжнародної бізнес-інтеграції. Тобто, пояснив він, ставка робиться на покращення інвестиційного клімату й боротьбу з корупцією. Він визнав, що наразі від розрекламованої урядом дерегуляції ефект виявився мінімальним. «Від формального зменшення кількості бюрократичних процедур не змінюється ставлення чиновника до певних бізнес-процесів», — каже Хорошковський. Тож, прогнозує Валерій Хорошковський, найближчим часом можливі зміни в кількості тих, хто перевіряє, бо близько 90 організацій ще мають право перевіряти бізнес, а майже 30 — можуть узагалі призупиняти діяльність будь-якого підприємства. Така надмірність, на його думку, породжує поле для корупції.
«Бажання змін — чудово, — натомість каже Тейшейра. — Однак працювати над змінами треба не тільки урядові, а й усій вертикалі влади». За його словами, до цього процесу насамперед має долучитися глава держави, бо після свого призначення він так і не виконав обіцянки покращити бізнес-клімат і провести боротьбу з корупцією.
