«Діяння святих апостолів» описують життя заснованої в той день першої християнської громади — церкви: «Всі вони перебували в науці апостольській та спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах. І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен. А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було...»
Оповідь Нового Завіту про сходження Святого Духа стала сюжетом відомого розпису в київській церкві св. Кирила, виконаного молодим Врубелем.
Багато діячів нашого суспільства — політики, комерсанти, вчені, артисти й навіть журналісти — певно, не заперечували б, щоб чудо глосолалії трапилося з ними. Адже без іноземних мов сьогодні не буває ні дійсного вченого, ні популярного за межами України артиста, ні професійного політика. А сидіти, як школяр, і вчити — то, звичайно, не для відомих шанованих людей. От якби «заговорити мовами» раптом — в якусь мить набути здатність вільно спілкуватися з іншомовними людьми, як це відбулося колись з учнями Ісуса.
За волею Божею, апостоли стали поліглотами заради того, щоб виконати високу місію — проповідувати християнство в цілому світі. Місіонерська дорога привела їх зрештою до мученицької смерті. Мабуть, і для нас — через 2000 років — це «лише» питання Високої Місії Служіння.
