Данило Нарбут прожив у Черкасах 33 роки. Спочатку працював художником у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка, а потім пішов на пенсію і дуже багато малював. У меморіальному музеї обіцяють зробити одну велику залу змінних експозицій. Крім того, в музеї є зала, присвячена батькові Данила — видатному графіку та геральдисту Георгію Нарбуту. Тут зібрані рідкісні світлини та документи. Ще один експозиційний зал розповідає про Нарбута-художника сцени, демонструючи різноманітні театральні афіші та ескізи костюмів.
«До речі, Данило Георгійович сам ходив у швейну майстерню в театрі, слідкував за тим, як шиють костюми за його ескізами. У моєї доньки Лесі до цього часу є костюми, пошиті за дідовими ескізами. Вона у них була на новорічних ранках у дитячому садку», — пригадала невістка Нарбута Тетяна Шадріна.
На відкриття прийшло чимало маленьких шанувальників творчості Данила Нарбута. І це не дивно, адже навпроти музею знаходиться дитяча художня школа, названа його іменем. Тож працівники художнього музею вирішили одну залу присвятити саме роботам вихованців цієї школи.
За словами директора Черкаського обласного художнього музею Ольги Гладун, у Меморіальному музеї Нарбута — понад 50 картин митця. Щоправда, тільки дві третини робіт перебувають у власності музею. Інші належать онуці художника Лесі Нарбут.
«Є багато речових та фотографічних експонатів, але також і робіт у фондах, які ще чекають свого часу. Ми плануємо виставити їх усі, але десь через півроку», — розповіла Ольга Гладун, зазначивши, що експозицію оновлять до дня народження Нарбута, тобто до 22 січня.
Черкаські митці з нетерпінням чекають на оновлення експозиції, щоб побачити серію «Квіти України». Це 35 картин, які Данило Нарбут подарував Черкасам 1998 року. Проте про подарунок він просто оголосив під час відкриття виставки у художньому музеї, не залишивши жодного документального свідчення, чим 2008 року скористалася онука Леся Нарбут, відсудивши у міської влади цю серію. Зараз картини перебувають у приватній власності. Як пояснила «Дню» директор музею Ольга Гладун, усі ці картини вона бачила і сподівається, що незабаром їх побачать і черкащани. «Але всі роботи треба реставрувати і переодягати в рами, тому що вони зберігалися певний час у такому стані, що зараз сипляться», — зауважила Ольга Гладун.
