Про існування цього рову науковцям було відомо ще з 70—80-х років минулого століття, однак остаточно розкопати та детально дослідити оборонну споруду нині їм удалося вперше.
За словами наукового співробітника інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Олени Черненко, Окольний град був позначений на картах Чернігова XVIII століття, оскільки тоді рів іще стояв відкритим. Тільки 1803 року під час генерального перепланування міста рів, разом із іншими оборонними спорудами Чернігівської фортеці (ровом, що оточував Дитинець, та стародавніми валами), засипали.
— Завдяки інформації, отриманій під час розкопок, ми можемо зробити висновок, що цей рів був споруджений у Х сторіччі, — говорить науковець. — Ширина рову перевищує двадцять метрів, а глибина — вісім метрів.
За словами Олени Черненко, рів спорудили приблизно тоді, коли й інші оборонні споруди Чернігівської фортеці — Дитинця, який на той час досяг максимальної площі — 16 гектарів.
— Усе це свідчить про те, що вже в Х сторіччі, ще до появи першого відомого за літописними джерелами чернігівського князя Мстислава, Чернігів мало чим поступався «матери городов русских» Києву, — говорить науковець. — Він займав велику територію, на якій проживало близько 30 тисяч мешканців. Чернігів тоді був одним із найбільших міст Східної Європи і за площею, можливо, перевищував тогочасний Київ.
Як свідчать наукові факти, ядром Чернігова за часів Київської Русі був Дитинець, оточений глибокими ровами і високими стінами. З півночі й заходу до нього прилягав Окольний град, оперезаний глибоким ровом, валом та дерев’яними стінами. Західна частина Окольного града, що поширювалася в напрямку Єлецького монастиря, називалася Третяком. Ремісничо-торгівельний посад згодом вийшов за межі Окольного граду й утворив так зване Передгороддя. Окольний град займав частину давнього язичницького могильника. Свідченням цьому є пам’ять про величезний курган, котрий виднівся ще в середині XIX століття на розі сучасних вулиць Шевченка та Кирпоноса. Цю ѓрунтову піраміду під назвою «Курган княжни Чорної» було знищено 1851 року.
В результаті масштабних розкопок археологам вдалося зробити висновки про конструкцію рову Окольного граду, його вигляд та етапи використання.
За словами Олени Черненко, у XIX сторіччі над засипаним ровом височіли капітальні цегляні будинки. Під час Другої світової війни їх було зруйновано бомбами, тому до нашого часу в земляних шарах залишились тільки їхні фундаменти.
До речі, в передостанній день робіт археологам пощастило знайти в засипаному підвалі такого будинку захований ще в революційні роки коштовний кишеньковий годинник на ланцюжку із медальйоном. Незважаючи на час, годинник добре зберігся, оскільки був загорнутий у тканину та шматок шкіри. Знахідку науковці передали до фондів Національного історико-культурного заповідника «Чернігів стародавній».
