Виставою «Уявно хворий» театр відкрив свій 18-й сезон. Іскрометна комедія Мольєра, поставлена Іриною Кліщевською, — один із хитів «Колеса». А глядачі скучили за видовищем. Майже два місяці в Києві був повний театральний штиль. Усі колективи пішли у відпустку, гастролери цього літа Київ не балували. Тому маленький зал «Колеса» був заповнений вщент. Виставу «Уявно хворий» чудово зіграли Станіслав Колокольников, Марія Грунічева, В’ячеслав Стасенко, Валентина Сова та інші. Після вистави художній керівник театру «Колесо» Ірина КЛIЩЕВСЬКА відповіла на декілька запитань «Дня».
— У цьому сезоні ваш колектив відзначить своє 18 річчя від дня заснування. Наскільки «Колесо» змінилося за цей період? Коли святкуватиме «іменини»?
— 18 років не даремно називають повноліттям. Дійсно, для творчого колективу — це величезний етап. Так само, як міняється дитина, — зростає, мужніє — мінялося й «Колесо».
А іменини «Колеса» відзначимо у травні (28 травня 1988 р. ми зіграли свою першу виставу «Ку-ку-рі-ку»). Незважаючи на дитячу назву, то був дорослий драматичний спектакль, поставлений Валентиною Булатовою за п’єсою Віктора Москаленка. У ньому чудово грав Валерій Шептекіта, нині актор Молодого театру. Цією роботою наш колектив заявив про себе як про театр, який на своїй сцені порушує складні й актуальні питання, які хвилюють глядачів.
— Ірино Яковлівно, у вас невелика, але мобільна трупа. Чи з’являться новачки в театрі?
— У цьому сезоні новачків ми не приймали до свого колективу. А минулого року в трупу прийшли Денис Драчевський і Ольга Лопатіна — випускники Київського національного університету театру, кіно і ТБ ім. І. Карпенка-Карого. Молоді актори вписалися в нашу команду й успішно грають у багатьох виставах.
— Які прем’єри покажете в цьому сезоні?
— Вибираючи п’єсу, я дивлюся на декілька важливих моментів. Передусім це має бути цікавий сюжет. Я відразу прикидаю: хто зможе зіграти (ансамблевість — козир нашої трупи). У репертуар ми беремо твори, які не ставилися або дуже рідко ставляться в інших театрах. Якщо ви подивитеся на нашу афішу, то більш як 50% постановок є першим прочитанням на сцені («Шантропа», «Пристрасі будинку пана Г.-П.», «Кавказька рулетка» та ін.). Ми ставимо п’єси австрійських, шведських, болгарських авторів, твори українських письменників. Сьогодні в репертуарі «Колеса» 25 спектаклів різних жанрів.
У цьому сезоні ми готуємо три нові постановки. Я працюю над «Місяцем у селі», Володимир Петранюк репетирує український водевіль «У Києві на Подолі». У нашому театральному «портфелі» є цікава п’єса сучасного болгарського письменника Каліна Ілієва «Кордон». До речі, цей драматург на чверть українець, його дід родом з Вінниці, і Ілієв не приховує своєї мрії, щоб його твори ставилися в Україні.
— У липні театр «Колесо» був на фестивалі в Македонії. Ми вас вітаємо (моновистава «Едіт Піаф» отримала гран- прі). Що це був за фестиваль?
— Я в захваті від Македонії. Країна невелика, але там дуже багато сил і коштів вкладається в розвиток культури. Можна тільки захоплюватися, як чітко працюють у них менеджерські служби фестивалів. Наш театр брав участь у двох міжнародних фестах. У м. Бітоло ми показали «Едіт Піаф», завоювавши на театральному фестивалі головний приз, а в Отешево глядачі дуже тепло прийняли наш спектакль «Колишні справи». Наші постановки сподобалися й театральним критикам, нас запросили взяти участь у престижному музичному фестивалі «Охрінське літо», на якому має виступати видатний тенор Хосе Каррерас, і хоча пропозиція була дуже привабливою, але фінанси не дозволили нам затриматися в Македонії. Щоправда, організатори фесту взяли наші координати, щоб допомогти наступного року організувати гастролі «Колеса»...
До Москви нас запросили виступити в жовтні — покажемо фольклорну й азартну виставу «Вечорниці», а в Кіровограді на «Вересневих самоцвітах» зіграємо водевіль «Колишні справи».
