Сьогодні, коли Україна фактично ще не розібралася, де ж вона насправді перебуває: на дні кризи чи вже хоч трохи відірвалася від найнижчої економічної точки, в суспільстві утворився попит на позитивні сигнали. І ось, мабуть, перший: учора Національний банк України знизив ставки рефінансування за кредитами овернайт. Ці кредити НБУ тепер видаватиме під забезпечення державними облігаціями під 12,5% річних замість 15,5%. Так звані бланкові кредити, що видаються без забезпечення, тепер обходитимуться позичальникам у 13,5% (раніше — 17%). Тішить і те, що обсяг рефінансування Нацбанком комерційних банків у лютому становив 1,6 мільярда гривень проти 1,4 мільярда в січні (за середньозваженою ставкою 13,1% річних).
Що це означає? Настільки різке зниження ставок рефінансування та тенденція до зростання кредитування Нацбанком комерційних банків дозволяє їм у свою чергу відмовитися від фактичного мораторію на кредитування реальної економіки.
Ще благотворніших сигналів країна чекає від Міжнародного валютного фонду. Щоправда, він поки займає вичікувальну позицію. Як повідомила нещодавно директор департаменту зовнішніх відносин МВФ Керолайн Аткінсон: «Ми з нетерпінням чекаємо, коли буде сформовано уряд, який буде готовий говорити з нами про те, що робити далі». За її словами, поки програма співпраці з Україною stand by «перебуває на тому ж місці, де й була останнім часом».
Як бачимо, монополія на виключно добрі новини ще, на жаль, не запроваджена. Тому що не розплутано клубок протиріч, що утворився в нашій економіці. Експерти, на жаль, свідчать: найризикованіший сегмент українського ринку — саме банківська система. Низька кредитна активність і погана якість кредитних портфелів банків, а також активні державні запозичення на внутрішньому ринку, слабка інвестиційна активність як підприємств, так і населення формують передумови для продовження економічної рецесії в Україні 2010 року. Такий контраверсійний сигнал дають українському суспільству аналітики рейтингового агентства «Експерт-рейтинг». «Можемо дати прогноз, що Україна так просто з поточної кризи не вийде... Оптимістичний сценарій для країни за підсумками 2010 року — це нульове зростання ВВП, — говорить голова аналітичної служби агентства Віталій Шапран і додає: — Нічим фінансувати зростання... Ми прогнозуємо продовження рецесії 2010 року».
Голова аналітичної служби агентства також передбачає, що цього року обсяг резервів, які формуються під проблемну кредитну заборгованість банків, продовжить зростати, хоча й повільніше, ніж 2009 року. А це великий мінус для банківських кредитних портфелів. Разом із цим знижують можливості банків для нарощування кредитування й підтримують високу вартість кредитів значні обсяги розміщуваних на ринку облігацій внутрішньої державної позики. Шапран допускає проблеми з обслуговуванням внутрішніх держоблігацій 2010 року.
Про можливість пролонгації кризи на зовнішніх і надзвичайно для України важливих європейських ринках учора у Вашингтоні попереджав прем’єр-міністр Греції Георгіос Папандреу. Він вважає, що глибока фінансова криза, яку переживає його країна, може спровокувати нову глобальну фінансову кризу. Масована заборгованість Греції, що становить приблизно 13% її ВВП, уже зараз чинить негативний вплив на Європу, підкреслив Папандреу. На його думку, це може викликати ефект доміно у формі підвищення вартості кредитів для низки інших країн, що мають високі заборгованості.
Зовнішню заборгованість України найчастіше вважають відносно невисокою (30 мільярдів дол.). Але якщо брати до уваги й борги корпоративного сектору, то вона перевищує 100 мільярдів дол. (90% ВВП). І це поганий сигнал, який означає, що всім нам, разом і окремо, треба вчитися жити за статками. Експерт Центру східних досліджень (OSW, Варшава) Анна Гурська вважає найбільшим викликом для нового уряду, який намагається створити Президент Віктор Янукович, відповідність державних витрат доходам. Аналітик зазначає, що ухвалення навіть дуже економного бюджету на 2010 рік не дозволить владі збалансувати ситуацію. А це підвищує ймовірність фінансування бюджету грошовою емісією або через подальше нарощування боргу.
