Кримський парламент, можливо, готуватиметься до проведення в автономії місцевого консультативного референдуму про надання російській мові статусу державної, а також звернеться до Верховної Ради України з пропозицією призначити загальноукраїнський референдум щодо статусу російської мови. Про це говорилося в проекті рекомендацій, який мали б прийняти учасники депутатських слухань, присвячених мовній проблемі, які відбулися днями в Верховній Раді Криму. Проте на слуханнях до прийняття підсумкового документа справа не дійшла через значний різнобій у думках учасників дискусії. Проте питання, як сказав глава ВР АРК Анатолій Гриценко на спеціальній прес- конференції, буде винесене на сесію у вересні, й тоді вже депутати ухвалять те або інше рішення.
Депутатські слухання відбувалися досить бурхливо. Їх учасники — не тільки депутати кримського парламенту, але і керівники культурологічних громадських організацій Криму, висловлювали діаметрально протилежні погляди і вносили багато пропозицій. Так, деякі учасники слухань рекомендували розробити середньострокову кримську програму розвитку і функціонування російської мови, проаналізувати нинішній стан справ у мовній сфері республіки на одному з найближчих засідань парламенту і розробити цілий ряд законопроектів, які пізніше буде внесено до Верховної Ради України. На думку віце-спікера Михайла Бахарєва, повністю зняти мовні питання з порядку денного можна тільки на загальнонаціональному рівні. «Шанс України не залишитися розколеною по якійсь там осі — у федералізмі і державній двомовності», — вважає Михайло Бахарєв. А депутат від БЮТ Юрій Могаричов запропонував внести зміни до Конституції Криму, щоб виключити з її тексту так звану «Поправку Зайца», яка встановлює, що Конституція Криму і рішення кримських органів влади не можуть суперечити загальноукраїнському законодавству.
У той же час депутати від фракції «Рух-Курултай» висловили думку, що засилля російської мови в Криму порушує права представників інших національностей. Так, на думку депутата Леоніда Пілунського, лідера кримської організації «Просвіти» Сергія Савченка, вони, на відміну від росіян, не можуть навчати дітей рідними мовами, не можуть отримувати газети і слухати передачі радіо і телебачення рідними мовами. Це явне порушення їх громадянських прав, що має бути виправлено, якщо влада буде справедливо підходити до розв’язання соціальних питань. Зокрема культурологічні українські і кримськотатарські організації вимагають, щоб у автономії кількість шкіл з українською і кримськотатарською мовами навчання відповідала процентному складу цих національних груп. Тобто з 650 шкіл не менше 25 відсотків мають викладати всі предмети державною українською мовою і не менше 12 відсотків — кримськотатарською.
Напередодні Кримська крайова організація НРУ виступила із заявою, в якій висловила своє обурення планами керівництва Верховної Ради АРК порушити питання про статус російської мови на сесії. Опозиційні фракції кримського парламенту вважають, що керівництво ВР АРК намагається використати Європейську Хартію регіональних мов і мов меншин, яка захищає мови, що зникають. «У Криму такими мовами є кримськотатарська, кримчакська, караїмська, білоруська, польська, ідиш, навіть українська, але аж ніяк не російська, якою в Криму послуговуються 97 відсотків шкіл, 99 відсотків ЗМІ», — заявляє Леонід Пілунський. Кримська організація НРУ наголошує, що спроби надання російській мові особливого статусу на півострові чітко підпадають під дію Закону України «Про боротьбу з корупцією». «Мові жодної національної меншини Конституція і чинне законодавство України переваги не надає. Не надає такої переваги також і Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин…». На їхню думку, прийняття рішення про визнання російської мови регіональною є наданням незаконної переваги за мовною, національною ознаками під час підготовки і прийняття нормативно-правового рішення.
Підбиваючи підсумки депутатських слухань, Анатолій Гриценко сказав, що слухання продемонстрували особливу значущість і життєву важливість дотримання на території кримської автономії принципу рівності і розмаїття у використанні у всіх сферах суспільного життя національних мов. На його думку, не треба шукати якихось нових понадефективних механізмів захисту мовних потреб кримчан, а треба навчитися грамотно розпоряджатися повноваженнями, що надаються Конституціями України, автономії і чинним законодавством. Він нагадав, що 15 квітня 1998 року з цього приводу була прийнята Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про забезпечення функціонування державної, російської та інших національних мов в Автономній Республіці Крим», яка не втратила своєї актуальності і понині. На його думку, найкоротшим і найефективнішим шляхом переведення цієї проблеми в правове річище має стати систематизація всього напрацьованого законодавства і всієї нормотворчості і приведення їх у дію всіма зацікавленими державними структурами.
Представник Президента України в Криму Геннадій Москаль сказав журналістам, що питання про статус російської мови не має бути предметом спекуляцій для політичних сил, і може вирішуватися виключно відповідно до Конституції України. Він сказав, що не бачить утисків російської мови і не вважає, що на півострові йде процес українізації. Як сказав представник глави держави, мовне питання не стихає в Україні, оскільки країна живе в стані «післявиборного синдрому». «Ми не встигли відійти від виборів президента, потім відбулися вибори парламенту, післявиборний синдром мине і все стане на свої місця», — впевнений Геннадій Москаль.
