— Тож коли ж нам чекати підвищення цін на проїзд?
— Питання про подорожчання транспортних послуг ще не вирішене.
Однак Київська адміністрація дійсно виступила з пропозицією, згідно з якою
з 1 квітня поточного року проїзд у міському транспорті подорожчає.
— А від чого залежить вирiшення питання?
— Насамперед від того, як Верховна Рада України вирішить
проблему пільг...
— Ви обстоюєте скасування пільгового проїзду у транспорті?
— Навпаки. Київська мерія вважає, що пільги необхідно зберегти
для тих категорій населення, які їх дійсно потребують. Однак держава зобов’язана
компенсувати транспортникам вартість пільгового проїзду громадян. До речі,
згідно із законодавством, подбати про те, щоб повернути транспортникам
гроші, має державна влада (адже рішення про надання пільг приймає парламент,
а не міська рада). Та в останні роки ми отримували компенсацію лише з місцевого
бюджету... Без кінця так не може тривати.
— І скільки у квітні платитиме киянин, який не має ніяких
пільг, наприклад, за одну поїздку в трамваї?
— Передбачається, що одна поїздка у всіх видах наземного
транспорту коштуватиме 40 копійок. Однак, добре розуміючи, що у сучасних
економічних умовах багато мешканців столиці просто не можуть дозволити
собі таких матеріальних витрат, Київська адміністрація розробила досить
гнучку систему знижок для тих, хто купуватиме проїзні квитки. Оскільки
нові проїзні будуть розраховані не тільки на один місяць, як раніше, але
й на один день, на тиждень, на два тижні, на два чи три місяці, період
дії проїзного буде визначальним у системі знижок. Так, наприклад, дорослій
людині, котра купила проїзний на 90 днів, одна поїздка обійдеться від 22
до 28 копійок, для школярів — 5 копійок, для студентів — 8 копійок. До
речі, зараз обговорюється питання про те, щоб куплений у трамваї чи автобусі
у кондуктора квиток коштував дорожче, ніж придбаний за хвилину раніше у
кіоску. Наприклад, на 10 копійок.
— А скільки коштуватиме проїзд у маршрутному таксі?
— Проїзд у мікроавтобусах буде оплачуватися залежно від
протяжності маршруту. Більшість маршрутів у столиці перевищує 10 км, але
є і маршрути довжиною від 5 км до 7 км. Пасажири, що користуються такими
маршрутами, платитимуть менше. Загалом ціна на проїзд, очевидно, коливатиметься
від 80 копійок до 1 гривні.
— А як буде оплачуватися проїзд, якщо пасажир проїхав
тільки третину або половину маршруту?
— Доведеться платити повну вартість. Оскільки у нас поки
що немає механізму, що дозволяє водієві прорахувати оплату відрізка шляху
для кожного пасажира. Хоч у багатьох країнах світу встановлено електронні
компостери, що відмічають на проїзному квитку пасажира вартість конкретного
маршруту і кількість поїздок, що залишилася. Та такий компостер коштує
дуже дорого — понад $ 2 тис., а ми сьогодні так зубожіли, що скоро можемо
взагалі залишитися без міського пасажирського транспорту.
— Так погано йдуть справи?
— Дуже погано. Сьогодні в аварійному стані знаходяться
підстанції і 180 км контактного проводу, який необхідно міняти. Потребують
капітального ремонту дороги. Так, 15% траси швидкісного трамвая (45 км.)
знаходиться у стані, що межує з робочим. Капітальний ремонт траси не проводився
понад 15 років! Там, не те, що рейки та шпали, сам насип вимагає, щоб його
відремонтували. А грошей немає. Тому ми, згідно з вимогами техніки безпеки,
знижуємо швидкість транспорту...
— І пасажирам доводиться годинами чекати на зупинках
автобуса?
— Так, внаслідок цього пасажири вимушені витрачати на очікування
транспорту понад годину. До речі, через практично не діючий диспетчерський
зв’язок, про те, що автобус зійшов з маршруту, повідомити в автопарк важко.
Проте навіть якщо водій і повідомить, чим замінити зламаний автобус? У
нас немає резервів. З автобусів, які є в автопарку, щодня виходять у рейс
тільки 560, а понад 300 «чекають», коли їх нарешті відремонтують. Потребують
ремонту 120 тролейбусів і 150 трамваїв...
— А скільки коштуватиме ремонт?
— Порівняно з купівлею нової техніки (один новий трамвай
коштує понад $ 300 тисяч) ремонт наявного рухомого складу обійдеться недорого.
Наприклад, щоб повернути на маршрут один автобус, потрібно від 50 до 100
тисяч гривень. А для відновлення тролейбуса чи трамвая необхідно витратити
біля 200 тисяч гривень. Та й цих грошей у нас немає.
— Як же вирішити проблему?
— Передусім необхідні державні дотації. Бо транспорт будь-якого
міста світу не може нормально функціонувати без державної підтримки. Так,
наприклад, у Москві та Санкт- Петербурзі влада дотує 50% витрат міської
транспортної галузі, а у Брюсселі — 65%. Тому доти, поки ми не отримаємо
матеріальної підтримки, кардинальних змін на краще не відбудеться.
