Двохсотріччя від дня народження геніального угорського піаніста, композитора, диригента, педагога відсвяткують фестивалем, який розпочнеться 23 жовтня і триватиме п’ять днів. Базовий майданчик заходу — Концертний зал ім. Станіслава Людкевича Львівської філармонії. У програмі — Концерти для фортепіано з оркестром, Поетичні та релігійні гармонії, Дев’ята угорська рапсодія (Пештський карнавал), соната сі-мінор, три сонети Петрарки, пісні, інші твори засновника угорської композиторської школи, які виконуватимуть піаністи Етелла Чуприк та Йожеф Ермінь (Україна), Соколаї Болаж (Угорщина), Валерій Шкарупа (Росія), симфонічний оркестр оперної студії Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка під керівництвом професора Ігоря Пилатюка та хорова капела «Трембіта».
Цікаво, що всесвітньо відомий композитор був у Львові — 1847 року. Причому приїхав на якихось три дні, а залишився на цілий місяць. Запросив до Львова Ліста засновник і тогочасний мистецький директор «Галицького товариства підтримки музичного мистецтва» Йоганнес Рукгабер. Відомо, що знаменитий музикант виступив тоді з чотирма сольними концертами, а в одному з них, після виконання сольної програми, — і як диригент. Відбулося й кілька камерних концертів, зокрема зі скрипалем Каролем Ліпінським. Виявом симпатії маестро до львів’ян стало не лише те, що до своїх програм Ліст включив твори львівських композиторів — Кароля Ліпінського та Йозефа Кесслера, а й особливий подарунок, залишений ним на згадку: в колекції нот Галицького музичного товариства з’явилася партитура «Пісні вершника» (Reiterlied) Ліста для чотириголосного чоловічого хору. На нотах цього хору, надрукованого видавництвом «Шотт» у Лейпцизі, Ференц Ліст власноручно написав присвяту. Ще одна пам’ятка з перебування Ліста у Львові — кілька портретів і скульптурне погруддя. Серед них найвдалішим вважають портрет авторства польського художника-романтика Юліуша Косака.
Цікавим є також ще один момент доволі тривалого перебування композитора у Львові: «Галицькі танці» — сюїта для фортепіано в чотири руки, куди увійшли українські народні пісні «Гандзя», «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш». Цей твір Ліста знайшли 1996 року в приватній колекції у Брюсселі.
