Афіша «Свята збирання винограду» обіцяла музику та сміх, ритуальні співи, чаювання на веранді, дегустацію булгаківського винограду та навіть надання швидкої допомоги лікаря Борменталя, якщо хтось занедужає. Киян і гостей столиці приваблювала можливість відчути себе причетним до життя незвичайного музею. До речі, зібрані на цьому святі доброчинні внески підуть на проведення виставки «Майстер і Маргарита», присвяченої 20-річчю Дому Булгакових-Турбіних.
Гостей було багато, прийшли давні друзі музею з різних міст (Дніпропетровська, Полтави, Сум) і країн (Латвії, Італії, Великої Британії тощо). Всі ті, хто опинився біля будинку № 13 на Андріївському узвозі, були захоплені енергією свята, яке вже має свою історію. Одного разу художник Бадрі Губіанурі посадив лозу в теплу українську землю — це був його перший досвід садівника! 2007 року вперше виросло єдине гроно, і її подарували відомому українському композитору Валентину Сильвестрову на честь дня його народження. Наступний урожай уразив кількістю, і торішнє свято запам’яталося як осіння містерія зі співами, ходою зі свічками, молитвами на збір винограду і створення вина, виконанням старовинних танців у вінках з виноградного листя під акомпанемент ансамблю «Хорея Козацька».
Цього року смарагдових грон виросло багато — і одне від одного краще. Їх зрізали, склали в плетені кошики, і ці ароматні дари можна було виграти в безпрограшній лотереї. Доки тривало свято, не змовкала музика. Фольклорний колектив «Звучі дочі» — молоді талановиті виконавиці українських народних пісень — співали весело, радуючи слухачів іскристим багатоголоссям. А ще на свята водили хороводи, запрошуючи гостей брати участь у масовій танцювальній грі «Дрімота», і справді, вийшло за Булгаковим — танцювали всі!
Значення свята — допомога ближньому, а вона людині необхідна завжди. Тому до столика з написом «Швидка допомога. Лікар Борменталь. Моментальна діагностика та лікування всіх хвороб» вишикувалася черга. І ось уже Валентина Дерід вимірює тиск, а в.о. лікаря Борменталя Ірина Сиренко виписує рецепти. Призначення найрізноманітніші: кофеїн у вигляді чашечки кави, релаксація в процесі чаювання на веранді, спіритичний сеанс в експозиції музею, психотерапевтична екскурсія, а також зміцнення зору шляхом читання книг. Деяким «пацієнтам» приписувалася музична терапія — діджеріду, австралійський музичний інструмент, на якому грав художник і музикант Дмитро Матюхін. До речі, можна було не лише послухати, але й потримати довгу трубу, самому спробувати витягнути звук. Споглядати метеликів на світлині з зображенням літаючої колекції Михайла Булгакова. Отримавши рецепт, багато хто прямував до столу, на якому були щільно розставлені аптекарські пляшечки та флакончики чудернацьких форм, а також значних розмірів колба з аква-дистиляту. Тут панувала неперевершений провізор Світлана Ноженко, виготовляючи молодильні напої та суміш «Маргарита», яка миттєво збадьорює. А біля «романтичного» столика з виноградом Світлана Пугач пропонувала гостям бабусині пироги «зі щастям», і кожен міг знайти своє щастя у фразах Булгакова про улюблене місто і про «булгаковські» моменти життя — з його книг, листів і щоденників...
Свято нагадало про те, що в різних народів у різні часи виноградна лоза була символом родючості, світла й любові. Сто років тому виноград, піднімаючись із нижнього дворика, густо обплітав веранду будинку №13. Сьогодні музейники повернули старому будинку благословення винограду.
