Учора в Києві відзначили подвійне свято — 100-річчя з дня народження легендарного піаніста, «останнього романтика ХХ сторіччя» Володимира Горовиця і Міжнародний день музики.
У Національній опері України пройшов концерт, присвячений пам’яті Володимира Самійловича. На одній сцені виступали майбутні фортепіанні зірки — лауреати III і V Міжнародних конкурсів молодих піаністів ім. В. Горовиця: Олексій Гринюк (Україна), Тимур Щербаков (Білорусь), Чун Ван Чин Рейчел (Китай) і видатний музикант сучасності — Михайло Плетньов (Росія) в супроводі Національного симфонічного оркестру України (диригент Володимир Сіренко). Прозвучали твори Моцарта, Прокоф’єва та Рахманінова.
Цей вечір, безсумнівно, став головною подією нинішнього концертного сезону. Ще на підступах до Оперного театру питали зайві квитки. На жаль, побувати на концерті концертів вдалося лише щасливчикам. Ажіотаж цілком пояснюваний із декількох причин. По-перше, ціле літо та початок осені кияни сиділи на «голодному пайку» — повний штиль: ні цікавих концертних програм, ні яскравих гастролерів. Одним словом, «мертвий» сезон. Слава Богу, цей найнудніший період для любителів класичної музики завершився. А, по-друге, після більш ніж 20- річної перерви в нашій столиці виступив вiдомий піаніст, диригент, композитор, засновник Російського національного оркестру (нині його почесний диригент) Михайло Плетньов. Маестро присвятив ювілярові — В. Горовицю десятиденний гастрольний тур: Київ — Харків — Казань — Москва —Санкт-Петербург. Він стартував на Батьківщині Володимира Самійловича. Михайло Васильович прекрасно виконав Третій концерт Рахманінова для фортепіано з оркестром.
Плетньов — визнаний майстер інтерпретації класичних творів. Завдяки талантові та майстерності музиканта, вони завжди звучать по-новому. Навіть на репетиції, незважаючи на втому Михайла Васильовича (піаніст не встиг як слід відпочити, бо напередодні приїзду до Києва повернувся з гастролей у Іспанії), у слухачів створювалося враження, начебто рахманіновський концерт написано самим Плетньовим — так віртуозно грав музикант, таку величезну палітру тембрів продемонстрував. І це при тому, що грав Михайло Васильович не на кращому роялі, а на «кориті», як його охрестили музиканти. Але навіть на ньому Плетньов показав вищий клас майстерності. На жаль, багато інструментів головного музичного колективу нашої країни (Національного симфонічного оркестру України) — жахливі. А те, що на них оркестранти ухитряються створювати музичні шедеври, — викликає захоплення. До речі, і репетиційна база підопічних Володимира Сіренка також ані на що не придатна. Про це говорять багато років, а віз і нині там. Проте маестро Плетньов не коверзував, хоча, за своїм статусом у світі, міг і поскандалити. Але Михайло Васильович лише скривився й зіграв так, начебто йому надали прекрасний «Steinway».
На репетиції Плетньова приходило багато музикантів. Наприклад, диригент Одеського філармонічного оркестру Хобарт Ерл, який виступав напередодні в рамках фестивалю «Київ-Музик-Фест», спеціально затримався, щоб почути піаніста.
— На превеликий жаль, я раніше ніколи не чув Плетньова «вживу», хоча вже багато років мешкаю й працюю в Україні. Музикант давно не приїжджав ні до Одеси, ні до Києва. А на Заході наші гастролі також не перетиналися, — сказав Х. Ерл. — Але я добре знайомий з багатьма плетньовськими записами. Я неодноразово слухав його диски. Мене вражає природність його музикування. У піаніста в грі така логіка! Він стільки душі вкладає в твiр, який виконується, що це нікого не залишає байдужим. Плетньов дуже переконливий і природний у своїх інтерпретаціях. А якщо музикант переконує слухача — значить, це добре.
Яскраво виступали й «горовиценята». Олексій Гринюк виконав прокоф’євський Перший концерт, а щойно створений дует — Тимур Щербаков та Чун Ван Чин Рейчел — моцартівський Концерт C-dur для двох фортепіано. Хоча на репетиції у музикантiв не все ще виходило гладко і Володимирові Сіренку довелося доволі сильно повозитися, щоб на концерті публіка захоплювалася молодими обдарованнями. Детальніше про вечір, інтерв’ю з Михайлом Плетньовим і лауреатами конкурсу ім. В. Горовиця — в найближчих числах «Дня».
