Вона виникла через ерозійно-зсувні процеси. Пошкодження загрожує шести житловим будинкам. Уже зруйновано дорожнє полотно на дванадцяти вулицях віддаленого районного центру, здійснюється подальша руйнація ще на п’яти ділянках. Таку інформацію оприлюднив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи В’ячеслав Рига. Крім того, як стверджує головний МНС-ник Чернігівщини, у прогресуючій ерозійній зсувній зоні перебувають оголені магістралі газопостачання й водовідведення. На вулиці Парковій відстань від провалля до житлового будинку становить лише півметра. До речі, земля забирає і готель, побудований Кучмою. Готель «Слов’янський», побудований у Новгороді-Сіверському 2004 року за сприяння екс-президента Леоніда Кучми, під загрозою руйнування через пошкодження зливової каналізації. Відстань від фундаменту газової котельні та трансформаторної підстанції до місця зсуву — всього 22 метри.
Відомо, що організацію протидії негативним наслідкам зсувів ѓрунту покладено на плечі райдержадміністрації. За словами В’ячеслава Риги, мешканцям аварійного будинку було запропоновано переселення, однак люди й надалі продовжують там жити і категорично не погоджуються на переселення.
— Внаслідок значних опадів упродовж червня-липня цього року прогрес ерозії та зсуву ѓрунтів біля готелю «Слов’янський» у лінійному відношенні становить сім метрів, — коментує ситуацію з готелем В’ячеслав Рига. — Вимито і зсунуто орієнтовно 470 кубометрів ѓрунтових мас.
У перебігу зливових процесів прогрес ерозії збільшиться, а це ставить під реальну загрозу руйнування газової котельні та трансформаторної підстанції.
Щоб усунути наслідки ерозії, необхідно майже 10 мільйонів гривень. Як запевняє посадовець, ці гроші зараз вишукуються. Попередньо з обласного бюджету на розробку проектно-кошторисної документації вже було виділено 98 тисяч гривень. А доки обласна влада шукає гроші, в Новгороді-Сіверському вже ходять чутки, що це Божа кара за блюзнірство. Мовляв, готель побудовано впритул до стін Спасо-Преображенського монастиря (XI—XII ст.), на місці, де раніше був цвинтар.
