Прощання з випускниками у військовому закладі — це зовсім не те, що у звичайній школі, ліцеї чи коледжі. Не те по духу. Взяти хоча б таку обставину: хто бачив, щоб випуск у військових відбувався увечері в світсько-гламурній атмосфері? Ні, тільки — зранку, на плацу, коли яскраве сонце, коли всі бадьорі від самого життя. Саме так у цю суботу ушістдесяте така подія відбулася у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна: трьом ротам — 260 випускникам дали дорогу в життя вихователі та командири ліцею.
— «А ти куди?»
— «В санчастину! Перевдягатися!»
Практично всі близькі випускників озброїлися фото- і відеокамрами — зовсім не так, як це було 17 років тому, коли Вище військово-морське училище в Калінінграді закінчував мій старший брат, але в горлі дерло так само. Правда, дивилася тоді на молодших лейтенантів як на дорослих чоловіків, а тут — майже підлітки...
«Що таке дитина, яка вже у 14— 15 років самостійно несе добовий наряд, чергує на КПП? Це вже відповідальна людина, набагато зріліша і відповідальніша за свої ровесників зі школи», — каже мати випускника- богунівця Олександра Корнієнка, яка попросила написати, що вона дуже вдячна ліцею за те, що допоміг виховати гарного сина.
А тим часом керівництво ліцею вручає богунівцям документи про здобуту середню освіту, випускники — квіти вихователям, батькам, знову стають у стрій. У цій урочистій частині дізнаєшся, що серед 60- того випуску є кандидати в майстри спорту, музиканти і співаки. Вони теж отримують відзнаки. Потім наступає найурочистіша для випускників будь-яких військових закладів хвилина, «через яку треба пройти», як каже «батько» богунівців — директор ліцею генерал-майор Леонід Кравчук, прощання із бойовим прапором.
Четверо ліцеїстів несуть бойовий прапор, понад дві сотні майбутніх військових і невійськових знімають фуражки, стають на коліно. Тиша. Голосно цокає годинник. Потім б’ють барабани: відбувається ритуал передачі військового прапора від старшої знаменної групи до молодшої. За тим команда — «напра-во!» і ліцеїсти урочисто марширують під козацьку «Наливаймо браття кришталеві чаші...»
Випускників вітають вихователі, батьки, колишні випускники — хтось читає вірші, хтось каже те, що лежить на душі, а колишній «кадєт», воїн-афганець, а тепер бард Вячеслав Купрієнко подарував пісню.«Важко розлучатися з друзями, ми тут були щодня разом, це все одно — що одна сім’я», — каже випускник третьої роти Роман, барабанщик, який торік брав участь у параді військо вих оркестрів на День незалежності та який в майбутньому планує військову кар’єру та вступатиме на військову кафедру у «Львівську політехніку»... Після урочистої частини розпочався концерт за участі ліцеїстів молодших курсів. Виступав військовий оркестр ліцею, а солісти співали про вчителів, маму, Україну. А в голові ще довго трималася фраза, сказана бугунівцям майором Андрієм Коломойцевим — «бути мужніми, сильними, людяними і добрими». Нехай такими вони й стануть — ці 260 юнаків — і хай щасливо триває їхній політ.
