«Наша Україна» та БЮТ знову разом. Ні, вони не збираються підписувати договір, меморандум або який-небудь інший, регламентуючий їх спільну парламентську діяльність, документ. Представники даних опозиційних фракцій єдині у погляді: поправки до Основного Закону, що діють з першого січня поточного року, потрібно скасувати. Реалізувати «убивчий» сценарій для політичної реформи бютівці та нашоукраїнці збираються за допомогою Конституційного Суду.
У КС із позовом про скасування закону №2222 члени опозиційного БЮТ збираються звернутися найближчим часом. Таку новину обнародувала днями лідер блоку свого імені Юлія Тимошенко під час свого берлiнського вояжу. Зокрема, пані Тимошенко відзначила, що таку ідею виношувала давно, однак втілити її в життя раніше не видавалося можливим. Головним каменем спотикання на шляху скасування поправок до Конституції Тимошенко вважає КС: раніше він був сформований колишньою владою та навряд чи, за її словами, міг ухвалити демократичне та незаангажоване рішення. Потім КС взагалі не діяв. Тепер же, зі слів головної опозиціонерки країни, саме час для відповідного звертання до КС.
«Наша Україна» також найближчим часом розгляне рекомендацію програмного комітету партії щодо кроків по скасуванню політреформи. Про це заявив член президії «Нашої України» Петро Порошенко. «Ми вважаємо, що політреформа в нинішньому вигляді надзвичайно шкідлива для України, вона породжує конституційне безладдя. І, як наслідок, це призводить до серйозних проблем для українського народу», — заявив нашоукраїнець.
Лідер фракції «Наша Україна» в парламенті Роман Безсмертний резюмує, що позиція Президента щодо ревізії поправок до Конституції може не співпадати з позицією «Нашої України». Дійсно, якщо НУ ініціює скасування політреформи, то глава держави лише вказує на необхідність її вдосконалення.
Недавно представник глави держави в Кабінеті Міністрів Володимир Лановий заявив, що вважає конституційну реформу чинником, який ускладнює економічний розвиток країни в майбутньому. Пан Лановий назвав політреформу «непродуманим кроком і даниною старій владі». Більше того, він вважає, що Президент повинен виступити з певною програмою стосовно вирiшення конституційних конфліктів.
До речі, четвертого серпня Президент особисто підписав закон, який забороняє скасовувати внесені у грудні 2004 року зміни до Конституції.
Нагадаю, перед голосуванням по кандидатурі прем’єр-міністра ВР ухвалила Закон «Про внесення змін до розділу IV завершальні та перехідні положення Закону України «Про Конституційний Суд України», за яким КС позбавили права ревізувати внесені в грудні 2004 р. конституційні зміни. Народні депутати прийняли відповідні зміни до закону «Про Конституційний Суд України» 274 голосами при 226 необхідних.
Тим часом на заяви і Петра Порошенка, і Юлії Тимошенко про можливий початок процедури скасування конституційної реформи оперативно відреагував «хрещений батько» поправок до Основного Закону, спікер Олександр Мороз. За словами голови ВР, сьогодні проти політичної реформи виступають ті, хто «учора голосував за неї, брав на себе зобов’язання, потім відмовився від них через надумані мотиви та намагається видати чорне за біле». «Виявляється, нинішня політична реформа шкідлива для України. Зробимо уточнення: для окремих представників «Нашої України», — іронічно відзначив спікер. Очевидно, Мороз натякає на те, що нашоукраїнці, опинившись в опозиції, намагаються вхопитися за соломинку, здатну повернути їхню впливовість шляхом повернення влади до рук «свого» Президента.
«Розмови про скасування політреформи для тих, хто має вуха, але не має сірої речовини,— говорить заступник голови парламентської фракції СПУ Іван Бокій.— Це не функція якої-небудь політичної партії». Разом з тим, зі слів пана Бокого, політреформа дійсно може бути відмінена в КС, коли будуть встановлені порушення в процедурі ухвалення закону №2222. «Однак тоді нарівні із законом 2222-м, автоматично відміняються результати президентських виборів — повертається президент Кучма, і ми влаштовуємо нові вибори президента. Ви можете собі уявити, щоб Конституційний Суд на це наважився?» — емоційно зауважує пан Бокій.
У той же час політолог Андрій Єрмолаєв констатує, що такі процеси свідчать про те, що в українській політиці формується нова загрозлива традиція — «робота з опонентом за рахунок інструменту його політичної девальвації та політичного знищення». Це, на його думку, полягає в пропонуванні суспільству кризових варіантів розвитку як єдино можливих для здобуття влади. Простими перевиборами такий розвиток подій не закінчиться: «Можливий розвиток політичних форм кризи у вигляді протистояння, навіть відкритого протиборства», — резюмує політолог.
