Україна та Бразилія збираються здійснити спільний прорив у космос. Перспективам співпраці в цій сфері присвячений офіційний візит до нашої країни бразильського президента Луїса Ігнасіо Лула да Сільва. Разом із Віктором Ющенком сьогодні, 2 грудня, вони відвідають ракетно-космічну «столицю» України — Дніпропетровськ, де ознайомляться з роботою конструкторського бюро «Южне» та заводу «Южмаш». Як відомо, останніми роками фахівцями двох країн розроблявся спільний проект запусків української ракети-носія «Циклон-4» з бразильського космодрому Алкантара. Цей космодром у штаті Мараньян розташований на території, прилеглій до узбережжя Атлантичного океану. Там чудові погодні умови, екватор, що робить його ідеальним місцем для запусків космічних апаратів. Пуск з екватора дозволяє за мінімальних енергетичних витрат вивести на навколоземну орбіту максимальну корисну вагу. Фахівці вважають, що такий наземний старт обійдеться приблизно на 30% дешевше, ніж запуски супутників із плавучої платформи в Тихому океані. Впровадження цього проекту може стати великим досягненням космічної галузі України, тим паче, що в умовах економічної кризи міжнародна корпорація «Морський старт» переживає не кращі часи.
Бразильський космічний центр «Алкантара» був зданий в експлуатацію в лютому 1990 року. Він має практично всю необхідну інфраструктуру для запусків ракетоносіїв середнього та важкого класу, аж до аеропорту й морського порту для їхньої доставки. Із середини 1990-х керівництво Бразилії, яке не домоглося особливого успіху в створенні власних ракет-носіїв, поставило завдання перетворити Алкантару на міжнародний космопорт. У зв’язку з цим розглядалися різні проекти співпраці з США, Росією та Україною. Проте більшість із них із тих чи інших причин були відхилені. Першу угоду про створення консорціуму з нашою країною за участю італійської фірми ФІАТ було підписано ще в листопаді 1999 року, хоча її не було реалізовано через брак коштів. Лише в серпні 2003 року Україна та Бразилія уклали договір, який передбачав створення спільного підприємства з використання космодрому «Алкан тара» для комерційних запусків ракет «Циклон-4». Цей договір незабаром було ратифіковано Верховною Радою, однак у Бразилії через зміну влади й особливості місцевого законодавства процес затягнувся на чотири роки. Крім того, під час вибору місця під будівництво пускового комплексу для ракети «Циклон-4» виявилося, що корінні жителі двох селищ — Мамуна й Кіломболас, — які досі займаються підсічним землеробством, навідріз відмовилися покидати обжиті місця в сельві — вологих джунглях. Їхні права захистив Верховний федеральний суд Бразилії, тому остаточне місце для будівництва пускового комплексу було визначене лише в листопаді 2008 року. За цей час українська та бразильська сторони мали можливість обговорити й залагодити всі деталі. Бразилія взяла на себе підготовку всієї інфраструктури, на долю України відведено створення стартового комплексу, проектування та створення ракети, а також її серійне виробництво. Крім дніпропетровських підприємств — конструкторського бюро «Южне» та заводу «Южмаш», в роботах проекту «Циклон-4» задіяні харківський ВАТ «Хартрон» і НДІ радіотехнічних вимірювань, а також київське ЦКБ «Арсенал» і низка інших українських підприємств. По суті, на базі відомих і дуже надійних ракет серії «Циклон» (97% вдалих пусків) створюється новий триступінчатий носій із сучасними системами управління та прицілювання. Він здатний виводити до 5,5 тонни корисного навантаження на кругову низьку орбіту і 1,7 тонни на перехідну до геостаціонарної. Українські активи в рамках СП «Алкантара Циклон Спейс» оцінюються не тільки в матеріальній формі, а й у вигляді інтелектуальної власності на суму 15,5 млн. дол. США. Передбачається, що роботи зі спорудження пускового комплексу повинні початися до кінця поточного року, а пробний запуск ракети-носія планується на четвертий квартал наступного. Втім, багато що залежить від державного фінансування, яке цьогоріч для ракетно-космічної галузі України було урізане в десять разів — до 25 млн. гривень. Щоправда, ще навесні прем’єр-міністр Ю. Тимошенко під час візиту до Дніпропетровська пообіцяла ракетникам своє сприяння та державні гарантії під комерційні кредити.
У разі вдалої реалізації спільного проекту Україна та Бразилія розраховують серйозно потіснити конкурентів на ринку космічних послуг. Адже стрімкий розвиток інтернету, телебачення й мобільного зв’язку вимагає збільшення запусків телекомунікаційних супутників. Іще рік тому, під час візиту до Дніпропетровська, державний міністр, голова Секретаріату зі стратегічних питань адміністрації президента Бразилії Роберто Мангабейра Унгеро заявив, що спільний проект, за розрахунками фахівців, дозволить завоювати 10% світового ринку космічних запусків. «Наш спільний проект з Україною, — сказав він, — має великі масштаби, але його метою не є швидка віддача. Ця співпраця має стати базою для розвитку науково-технічної сфери в обох країнах. Україна та Бразилія намагаються створити певний стратегічний союз. Перед ними стоять дві великі цілі — сприяння плюралізму на космічному ринку та розширення можливостей для досліджень. У цьому напрямі ми вивчаємо ініціативи у кількох галузях: космічній і ядерній, у військовій і цивільній промисловості, у сфері виробництва біопалива, науки й освіти. Однак авангардом цих відносин повинна стати спільна ініціатива щодо здійснення космічного проекту. Ми хочемо, щоб ця співпраця поглиблювалася і дала можливість нашим технологіям вийти на світовий ринок». Цього року в рамках підготовки візиту бразильського президента Дніпропетровськ відвідали не лише дипломати, а й учені федерального університету міста Бразиліа. Йшлося про науковий обмін і підготовку кадрів у галузі космічних досліджень. Варто зазначити, що за просуванням українсько-бразильського космічного проекту ревно стежать у Росії. Не є таємницею те, що в сусідній із Бразилією Французькій Гвіані аналогічний проект запусків із близького до екватора космодрому Куру намагаються здійснити російські конструктори. Перший старт їхньої ракети-носія «Союз» із французького космодрому заплановано вже на кінець нинішнього року. Фахівці не виключають, що між двома космічними проектами за участю Росії та України розгорнеться гостра конкуренція.
