Торговельний представник США Рон Кірк висловив міністрові закордонних справ України Костянтину Грищенку занепокоєння уряду США у зв’язку із прагненням України домагатися від СОТ згоди на зміну імпортних мит. «Посол Кірк висловив серйозну стурбованість США з приводу запиту України стосовно перегляду зв’язаних мит на понад 350 товарів, на які вона погодилася при вступі до Світової організації торгівлі 2008 року. Ця акція є безпрецедентною і може підірвати багатостосронню торговельну систему, тому майже всі значні торговельні партнери України — понад третина всіх членів СОТ — приєдналися до нас з приводу цієї проблеми», — наголошується в заяві офісу Торговельного представника. Автори повідомлення зазначають, що 8 листопада Кірк вже адресував відповідного листа першому віце-прем’єр-міністрові України Валерію Хорошковському.
Нагадаємо, що в жовтні Україна звернулася до СОТ з інформацією про намір підвищити імпортні мита на 371 товарну лінію. 26 листопада учасники Ради з торгівлі товарами СОТ (23 країни) відреагували заявою, в якій закликають Україну відкликати свою заявку. Їм незрозуміло, якими будуть компенсаційні заходи з боку України, та непокоїть недостатня прозорість. Серед підписантів заяви такі учасники СОТ, як США, ЄС і Китай. Але прем’єр-міністр України Микола Азаров заявляє:«Украина діє в суворій відповідності до статуту СОТ. Ми маємо право впродовж певного періоду і при певних ризиках вживати захисних заходів для свого ринку. Нині ми проходимо всі передбачені статутом СОТ процедури, пов’язані з переглядом».
Вступом України до СОТ займалися кілька складів українського уряду. Процес був досить тривалим і навіть суперечливим. Ось що писав про нього 2004 року тодішній директор економічних програм Центру Разумкова Олександр Сиденко: «Вступ до СОТ є обов’язковим для будь-якої держави, яка хоче інтегруватися до світової економіки і впливати на формування правил міжнародних економічних зв’язків. Це вирішальний аргумент». «Водночас слід врахувати, — зазначав експерт, — що багато які з цих ефектів, пов’язаних з СОТ, не даються автоматично. Вони потребують певного потенціалу, який дасть змогу використовувати переваги багатосторонньої міжнародної торговельної системи. Йдеться і про відповідну інституційну та кадрову готовність використовувати ці переваги... Ми маємо врахувати, що кожна країна, вступаючи до СОТ, платить певну ціну у вигляді вжиття нею заходів щодо лібералізації своїх ринків...» «Загалом, — вів далі Сиденко, — багато залежатиме від того, яким чином уряд проводитиме політику, що сприяє підвищенню потенціалу нашої конкурентоспроможності, а це потребує дотримання певних пріоритетів, вкладень в ті сфери, які найбільшою мірою сприяють зростанню економіки». «Я боюся, що використовувати в повному обсязі переваги СОТ буде досить складно. Звісно, це потребує уваги і до розвитку внутрішнього ринку, оскільки лібералізація не повинна призвести до посилення тенденції гіперзалежності від світових процесів», — наголошував економіст.
На жаль, його негативний прогноз справдився, до того ж в умовах глобальної світової кризи. І тепер, через три роки, відповідно до статуту СОТ, Україна намагається змінити умови свого вступу до цієї організації. Український прем’єр навіть каже про відповідні переговори. Проте реакція США засвідчує, що вони, навіть у тому разі, якщо розпочнуться, не будуть успішними і позначаться на інших, не менш важливих переговорах (Асоціації і ЗВТ з Євросоюзом), що їх веде нині Україна.
Як зазначає колишній міністр економіки України Богдан Данилишин у коментарі на Facebook, «негативна реакція держав — членів СОТ на можливий одноосібний перегляд тарифних зобов’язань України може призвести до вжиття санкцій обмежувального характеру (не лише тарифних) щодо України, наслідком чого може стати погіршення ситуації з експортом, висунення вимог до України стосовно застосування компенсаційних механізмів, ініціації країнами —членами СОТ обговорення виконання Україною зобов’язань в рамках СОТ». Данилишин вважає, що Україна свого часу не вжила заходів задля того, аби уникнути можливих негативних наслідків приєднання до СОТ. Звичайно, відповідний докір можна було б адресувати і самому опозиційному екс-міністрові. Але основний тягар відповідальності все ж таки падає на нинішній уряд, в якого було досить часу для того, щоб подбати про зміну структури економіки України.
Як зазначив у коментарі «Дню» нинішній директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, «цього року було особливо багато безглуздих пропозицій і рішень влади». «На жаль, — продовжує експерт, — спроби переглянути умови захисту вітчизняної економіки за допомогою мит, що означає просто посилення протекціонізму, це одне з них. Але насправді сьогодні немає жодних свідчень того, що посилення протекціонізму сприяє розвитку країни. Чи будуть ці заходи реалізовані? Ми вже знаємо, що більшість найвпливовіших країн —учасників СОТ, зокрема й США, оголосили про своє занепокоєння з цього приводу. І це мало би нас насторожити. А головне, перш ніж чогось домагатися від міжнародної спільноти, слід було би провести дуже активні попередні переговори як з торговельними партнерами, так і з керівництвом СОТ, аби обѓрунтувати необхідність посилення захисту. До того ж, якщо належним чином аргументувати, то такі зміни могли б стосуватися кількох товарних ліній, а не сотень. А розпочинати слід було б з найбільших і найвпливовіших членів СОТ. Інакше ми в кращому разі отримаємо симетричну протидію. Але ще гірше те, що ми вкотре демонструємо свою нікчемність як торговельних партнерів, які будь-якої миті можуть переглянути узяті на себе зобов’язання».
