«Сьогодні немає достатніх нових вкладень в національну економіку», — сказав В.Пинзеник. І це при тому, що гроші в країні є: 2000 року доходи населення зросли на 9,5% і досягли 63 млрд. грн., на 400 млн. грн. збільшилися вклади у банках, ще 13 млрд. грн. перебувають поза банківською системою. На думку В.Пинзеника, існує багато бар’єрів для того, щоб гроші почали працювати на українську економіку, і пов’язано це зовсім не з фінансовою ситуацією, а з ризиком втратити гроші через свавілля державних чиновників. «Кому захочеться працювати в країні, де за несплату податків з 300 доларів прибутку можна потрапити до тюрми?» — ставить риторичне запитання В.Пинзеник. Лідер партії «Реформи і Порядок» вважає, що курс гривні стабілізувався і надалі національна валюта буде зміцнюватися. В.Пинзеник не виключає того, що оскільки гривня стає вигідною, то, можливо, відбувається поступове повернення капіталів з-за кордону. В усякому разі, в країні утворився надлишок доларової маси (так званий фінансовий «перегрів»), що за певних обставин може спричинити інфляцію. За словами В.Пинзеника, це «класичне явище», характерне для усіх країн, які виходять з періоду слабкої валюти. Якщо ця тенденція залишатиметься стабільною, то, як вважає народний депутат Сергій Терьохін, можна буде впритул наблизитися до рішення про введення конвертації гривні. Наразі, визнає він, існує проблема стерилізації «зайвих» доларів. Багато з існуючих проблем уряду, стверджує В.Пинзеник, успадковано з минулих часів. Один із шляхів їх подолання він вбачає у підпорядкуванні безпосередньо Міністерству фінансів Фонду держмайна, який «взагалі є поза урядом», та Державної податкової адміністрації. На користь цієї перебудови, на його думку, говорить такий аргумент: «Казна повинна управляти державним майном і грошима».
Четвер, 12 грудня
