Приводом для роздратувань Москви стала постанова уряду України №863. Окрім деталізації порядку перетинання держкордону України вояками ЧФ, вона також визначає дві принципові речі. По-перше, усі вантажі для потреб ЧФ підлягають експортному контролю. По-друге, будь-яка передислокація військовослужбовців і техніки ЧФ у Криму дозволяється лише після завчасного — за три доби — попередження начальника Генерального штабу України.
ЧФ, попри скорочення, залишається досить потужною військовою силою — це 20 тисяч вояків, кораблі в бухтах Севастополя, понад сто бронемашин, авіація та артилерія. Увесь минулий рік, згідно з планом бойової підготовки, ЧФ, серед усього іншого, готувався до локальної війни в регіоні, до блокування транзитних перевезень Чорним морем і навіть здійснював вишкіл з огляду на можливе застосування ядерної зброї. Не існує жодної гарантії, що в разі реальних бойових дій це не втягне й Україну у потенційний конфлікт, позаяк діяти ЧФ буде з української території.
За таких обставин рішення Києва щодо посилення контролю за ЧФ мають хоч якось заспокоювати українську сторону в тому, що вона все ж спроможна перешкодити вкрай небажаному для позаблокової країни розвиткові подій. Але позиція Києва була розкритикована не лише в російських мас-медіа. Минулого тижня, після завершення чергового засідання спільної підкомісії з питань функціонування ЧФ, керівник з російського боку адмірал Костянтин Колотигін невдоволено заявив, що з Києвом так і не вдалося домовитися про спрощення митного контролю і про заміну бойових літаків флоту. Як відомо, Москва хоче оснастити ЧФ літаками Су-24, здатними нести ядерну зброю. За словами адмірала, Україна та Росія приречені бути разом, і «заради цього слід забути слово «ні».
Але, в такому разі, Україні доведеться забути і про такі дрібниці, як нейтральність, позаблоковість та без'ядерність.
