Учора Київський будинок учителя приймав знавців української мови — переможців конкурсу імені Петра Яцика, які посіли 4—9 місця, (призерів вшановуватимуть 15 травня). Шанувальники краси рідного слова не скупилися на гучні слова про милозвучність, ніжність і точність українського слова, а організатори змагання — на насичення святкової атмосфери значущістю того, що відбувається. На сцену один за одним підіймалися переможці — 62 школяра і 10 студентів. Вони приїхали з різних місцевостей країни і всіх їх об'єднує окрім любові до мови та творчості, ще й величезна працьовитість. Практично весь вільний від уроків час ці діти займаються самоудосконаленням — вивчають додаткову літературу, малюють, танцюють, пишуть вірші і допомагають оточуючим освоювати тонкощі української мови. Цікавий спосіб боротьби за чистоту мови винайшла третьокласниця Мирослава Маслова (київська школа №39). Вона завела словник помилок членів своєї родини й суворо стежить за дотриманням норм. Ольга Грош, учениця Новобузької гімназії Миколаївської області також залучила до боротьби за чистоту мови всю свою родину. Ольга розповідає, що суржик притаманний усім мовам і народам, але український має особливо глибоке історичне коріння. Важко відроджувати в первозданній чистоті те, що засмічувалося не одним поколінням, а потім передавалося в материнському слові дітям. Сьогодні Олина мама, українка не в першому поколінні, раз у раз звертається до словника, щоб знайти потрібне рідне слово та відродити його в спілкуванні зі своїми близькими. Оля переконана: щоб Україна зазвучала по-українськи, мало любити красу її мови, мало не соромитися говорити нею, а потрібно вміти долати власну лінь і багато працювати.
Особливістю конкурсу є нагородження не лише подарунками, але й грошовими преміями. Суми залежать від віку й зайнятого місця і становлять від 400 грн. до 7 тисяч гривень. А ще варто відзначити масовість конкурсу. Цього року в чотирьох турах брало участь 15 мільйонів осіб, а призерами ставали знавці, які увійшли до першої дев'ятки. На відміну від шкільних олімпіад, тут основна ставка робиться на творчість.
Заслужена вчителька України Антоніна Мовчун, яка викладає філологію майбутнім учителям у педагогічному училищі, підготувала не одного переможця конкурсу, в тому числі й власну внучку. Вона звертає увагу на відсутність на прилавках наших книгарень якісної національної дитячої казки, яка має бути основою виховання дитини. Батьки переможців конкурсу, та й самі хлопці та дівчата називають зразками для наслідування лише українську класику. Директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Микола Жулинський із гіркотою зазначив, що ніколи не уявляв, що в незалежній Україні доведеться боротися за престиж української мови. Однак надію на позитивне розв'язання проблеми вселяють юні знавці мови, які не переобтяжені комплексами минулого і вже сьогодні подають приклад деяким дорослим своїм глибоким патріотизмом.
