Потенційні партнери пропонують Туреччині відповідно виробництво
танків М1-А2 Абрамс, Леклерк, Леопард-2, Т-80УД і Айрет.
Що стосується неучасті в тендері Росії, то це, за повідомленням
ІТАР-ТАРС, тому, що пред'явлені учасникам вимоги Москву не влаштували.
Потужність двигуна, відповідно до стандартів НАТО, визначена в 1,5 тис
к/с, тоді як у російських танків вона становить біля тисячі. Крім того,
калібр танкової гармати, згідно з вимогами тендера, має становити 120 мм.
А російські танки оснащені гарматами калібру 125 мм.
Українські танки цілком відповідають вимогам Туреччини.
Але, як завжди, остаточний вибір буде залежати не стільки від можливостей
танків, скільки від політичного пасьянсу. В Анкарі можуть пригадати бажання
нашого парламенту виступити проти курдського лідера Оджалана. Або, наприклад,
активізацію військово-технічних контактів з Грецією, куди Київ також хоче
продавати танки. А десантні кораблі, так необхідні у випадку чергового
протистояння в Егейському морі між Афінами і Анкарою, вже продав.
Але не виключено, що організацію спільного виробництва
танків з країною-переможцем Туреччина обставить ще і умовами по додатковому
інвестуванню коштів в її економіку і промисловість. Після нищівного землетрусу,
що приголомшив цю країну, Анкара навряд чи поступить інакше…
