Коли Великобританія ще 1993 року поширила інформацію про те, що готова передати свою дослідницьку станцію одній із «неантарктичних» держав, після тривалих двосторонніх переговорів обрали Україну. Хоча перша експедиція українських зимівників прибула на станцію в листопаді 1995-го, офіційна передача станції відбулася 6 лютого 1996-го, тоді ж її було перейменовано. Із того часу український прапор майорить на станції «Академік Вернадський».
«Станція «Фарадей\Вернадського» — це золота перлина для відслідковування кліматичних змін в Антарктиді, — зазначив у коментарі «Дню» Майк Піннок, член наукової ради Британського Антарктичного бюро. — Особливість цієї станції в тому, що на ній вже дуже тривалий час знімаються дані, на основі яких ми можемо робити висновки про кліматичні зміни».
Станція «Академік Вернадський» є системою з власною інфраструктурою, яка забезпечує її функціонування протягом усього року, до неї входять: головний корпус, електростанція, кілька дослідницьких павільйонів, склад будматеріалів та аварійна база.
Найбільш значущим досягненням станції іноземні науковці називають дані, які засвідчують, що на західному узбережжі Антарктичного півострова найшвидше у світі (поряд з деякими регіонами Аляски та Сибіру) зростає температура повітря. Піннок додає, що з цього можна робити висновок про вплив парникового ефекту на кліматичні зміни у світі.
Основними напрямами дослідження станції сьогодні є гідрометеорологія, океанологія, вивчення атмосфери, геофізика.
Окрім того, українські науковці перейняли естафету досліджень озонової діри, яку було відкрито на станції британцями.
«Коли над Аргентиною з’являється озонова діра, дітей в школу не пускають. А наші полярники приймають все на себе: є озонова діра, немає — вони працюють у будь-яких умовах», — розповідає полярник Станіслав Недогибченко, який тільки в квітні минулого року повернувся з бази «Академік Вернадський».
«Наша станція є частиною міжнародної системи, ми ефективно співпрацюємо з іншими станціями, а невиконання або неузгоджені дії можуть спричинити збої в роботі глобальної системи», — говорить Недогибченко.
Щороку на станції працює 11—14людей, які проходять складний конкурс. Недогибченко розповідає, що там створено «умови європейського стандарту» життя та роботи, це стосується технічного оснащення та гігієни загалом. Коли в Антарктиці настає літній сезон, спеціальні судна приїздять поповнити запаси їжі на станції.
У планах — розширення досліджень навколо станції, також вглиб материка та акваторій. Для цього вже закуплено необхідні цифрові прибори, що дадуть можливість полярникам отримувати більш точні дані.
