Ім’я кінематографіста Олександра Ханжонкова нерозривно пов’язане з українською землею. Він народився в Донецької області, в селі Ханжонківка 8 серпня (26 липня за старим стилем) 1877 року. 1896 року закінчив Новочеркаське козаче юнкерське училище і в чині підхорунжого розпочав службу в привілейованому Донському козачому полку.
1898 року в життя Олександра Олексійовича входить кіно. Він надає перевагу службі «живій фотографії» над військовою службою. 1905 року в чині підосавула Ханжонков звільняється з полку, а 5 тисяч рублів розрахункових вкладає в кінопромисловість.
Спочатку Ханжонков працює пайовиком у московській компанії «Гомон і Сіверсен». Незабаром ця компанія вливається в його власне підприємство, яке розростається у фабрику з виробництва кінострічок.
1908 року Ханжонков разом з російським кінорежисером Василем Гончаровим знімає і випускає в прокат перші короткометражні фільми: «Пісня про купця Калашникова» і «Російське весілля XVI століття». 1911 року виходить перший повнометражний фільм Ханжонкова і Гончарова «Оборона Севастополя». Восени цей фільм показали цареві Миколі ІІ у Лівадії. А 1912-го з’являється перший мультфільм, відзнятий у техніці об’ємної анімації, — «Чарівна Люканіда, або Війна вусанів з рогачами». З 1909-го по 1912 рік Ханжонков знімає від 8 до 10 фільмів на рік, а 1913-го — двадцять.
Ханжонков вперше в історії російської і української кінематографії знімає фільми освітнього характеру: з географії, зоології, ботаніки, медицини, сільського господарства. Для цього він залучає провідних експертів. Також Ханжонков приділяє увагу просуванню мистецтва кіно в маси: наприкінці 1910 року він почав видавати журнал «Вісник кінематографії», а в 1915-го — журнал «Пегас», де окрім матеріалів про кіно були тексти про музику, літературу, театр і сучасну культуру загалом.
1916 року Ханжонков пов’язує своє життя з Кримом: у Ялті кінематографіст купує ділянку і відкриває кіноательє, яке стає основою Ялтинської кіностудії. Вже за рік Акціонерне товариство «Ханжонков і Ко» відкриває літню кінознімальну базу: у Ялті виникає кінофабрика, яка обіцяє стати російським Голлівудом.
У 1920-х роках Ялтинська кіностудія випускає українські фільми: «Остання ставка містера Енніока» (за романом Гріна, 1922), «Привид бродить по Європі» (1922), «Остап Бандура» (1924), «Ордер на арешт» (1927), «Кіра Кіраліна» (1928), «Троє» (1928).
В останні роки життя Олександр Ханжонков пише мемуари. Частина з них входить до книжки «Перші роки російської кінематографії» (1937). Настає війна. Під час німецької окупації Криму в 1941—1944 роках тяжкохворий Ханжонков перебував у Ялті. 26 вересня 1945 року видатний кінематографіст пішов з життя.
На згадку про Олександра Олексійовича на його історичній батьківщині в місті Макіївці Донецької області 8 серпня 2008 року відкрили пам’ятник. А 2011-го пам’ятник поставили і в Ялті. Також на честь дня народження кінодіяча в Ялті відбувається щорічний фестивальний меморіал «Дні Ханжонкова».
