Україномовна енциклопедія відзначає своє дев’ятиріччя й підбиває символічні підсумки. За цей час їй вдалося стати найбільшою україномовною енциклопедією. Щодня її переглядає близько 2,5 мільйона відвідувачів, понад 100 редагувань щомісяця здійснюють активні учасники ресурсу. Контроль над контентом енциклопедії здійснюють 26 адміністраторів та близько 200 редакторів, які мають право надавати статтям статус «перевірено». Вона містить понад 426 тисяч статей, кількість яких збільшується, і посідає 14-те місце в рейтингу всіх світових «Вікіпедій».
Найголовнішим чинником успішності у творенні інтелектуального продукту, як запевняє виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій ПЕРОГАНИЧ, є «пасіонарність україномовного населення». Цю тезу підтверджує той факт, що українці посідають друге після каталонців місце у світі зі створення статей на одну особу: «У нас склалася стабільна спільнота дуже активних учасників, які за місяць роблять понад сто редагувань», — каже пан Юрій.
Серед факторів, що сприяють розвитку «Вікіпедії», слід відзначити й стрімке зростання доступу населення до Інтернету в Україні — з 36% до 50%. Утім, розширення спільноти редакторів ресурсу досить повільне. На думку Юрія Пероганича, це пов’язано з психологічним бар’єром обізнаних із комп’ютером людей та недооцінкою власної компетенції. «В Україні наразі 2,2 тисячі редакторів, які здійснили щонайменше одне редагування на місяць. Для прикладу: у Фінляндії, де населення — 5,5 мільйона осіб, щомісячно правлять близько 12 тисяч редакторів, — зазначає ЛєраЛауда, «вікіпедист» із трирічним стажем, — у нас населення в дев’ять разів більше, а редакторів менше. Це прикро».
Гальмує розширення спільноти редакторів також і державна мовна політика. З України на редагування україномовної «Вікіпедії» припадає лише 51,1% «вікіпедистів», російськомовний аналог редагує 40,4% українців, решта — англійський — 6,4%, польський — 1,1% та 1% — усі інші Вікіпедії. Для порівняння: у Росії 90,8% «вікіпедистів» працює над російським ресурсом, у Польщі 86,1% — над польським. Звуження сфери вживання української мови має вплив також і на відвідуваність україномовної енциклопедії: з території України російську Вікіпедію відвідують у чотири рази частіше, аніж вітчизняну.
Існує також певний рівень недовіри до електронної енциклопедії. Мовляв, джерелом нормативних знань не може бути ресурс, який має змогу редагувати будь-хто. Утім, на думку віце-президента Академії наук вищої школи України Василя Стріхи, українська Вікіпедія за останніх три роки зробила колосальний ривок: «Ще 2010 року ми дуже відставали від російської чи англійської Вікіпедії, зараз ситуація змінилася. Кращі статті Вікіпедії не поступаються друкованим джерелам. Отже, українська «Вікіпедія» не лише за кількісними, а й за якісними показниками виявилася в ряді кращих «Вікіпедій» світу».
Позитивною перспективою для української енциклопедії є наявність наукових, науково-популярних, енциклопедичних видань, які дають змогу використовувати статті з посиланням на авторство. Приміром, цього року Інститут історії України НАН надав дозвіл на використання опублікованої в Інтернеті версії енциклопедії з історії України. Також «Вікіпедії» надали право вільно використовувати інформацію Академія наук вищої школи та Лісівнича академія наук. Академік НАН України Віктор Грінченко переконаний: розвиток української «Вікіпедії» — надзвичайно важлива складова розвитку української культури та освіти: «Творчий елемент у розвитку й підтримці української культури в усіх її аспектах має давати додатковий стимул, щоб зайнятися цією роботою».
Ще одним досягненням української «Вікіпедії» став виданий у грудні 2012 року альбом з найкращими світлинами з усіх куточків нашої держави: «Вікі любить пам’ятки». В його сонові — роботи учасників щорічного міжнародного фотоконкурсу, об’єктом уваги якого є культурно-історичні пам’ятки. Серед 36 країн-учасниць Україна посіла четверте місце за завантаженням зображень із «Вікісховища». Нині громадська організація «Вікімедіа Україна» має намір провести фотоконкурс «Вікі любить Землю», аби наповнити «Вікісховище» зображеннями пам’яток природи. Також планується проект туристичного путівника України (робоча назва «Віківояж»). Розроблятимуть його за тими ж принципами, що й Вікіпедію, але орієнтований він буде саме на туристів і мандрівників.
