Склад наглядової ради ВАТ «Укртелеком» свідчить про те, що саме вона повинна вести ввірену їй організацію шляхом приватизації. Досить нагадати, що голова наглядової ради, перший заступник начальника головного економічного управління адміністрації Президента Євген Григоренко, який свого часу працював першим заступником голови Фонду держмайна, має в цій галузі чималий досвід. Те ж саме можна сказати про таких членів НР, як нинішній перший заступник голови Фонду Михайло Чечетов, голова Національної комісії iз цінних паперів і фондового ринку Олег Мостовий, колишній заступник, а нині вже міністр економіки Олександр Шлапак, заступник міністра фінансів Василь Регурецький, заступник держсекретаря Кабміну Костянтин Петров.
Проте наявність у НР такої сильної команди «приватизаторів» зовсім не є гарантією того, що «Укртелеком», як передбачалося програмою приватизації і планом надходжень до Держбюджету, вже цього року буде приватизовано. Як відзначив на засіданні наглядової ради, яке відбулося минулої п’ятниці й тривало більш чотирьох годин, його голова Є.Григоренко, на першому засіданні НР було вирішено винести приватизацію за дужки («поки ми в цьому питанні не розберемося й будемо мати свою позицію»). На сьогодні, зі слів голови правління ВАТ Станіслава Долгого (до речі, цього дня він відзначав першу річницю перебування на своєму посту), «Укртелеком» готовий до проведення пільгової підписки: трудовому колективу й пенсіонерам (200 тис. чоловік) вирішено виділити 13% акцій, однак все залежить від того, коли Кабмін затвердить план їхнього розміщення. І все ж, незважаючи на оголошену «бойову» готовність, і Є.Григоренко, і М.Чечетов одноголосно стверджували, що приватизація «Укртелекому» цього року справа «чисто технологічно» абсолютно нереальна і, більш того, через наявну світову кон’юнктуру просто невигідна. М.Чечетов у зв’язку iз цим відзначив, що ФДМУ ніколи не ставив на перше місце хвилинні проблеми, і підкреслив необхідність вивчення світової кон’юнктури, щоб приватизація «Укртелекому» могла принести ефект. Більш того, як підкреслив Є.Григоренко, це можна вважати думкою наглядової ради.
Останнє твердження, мабуть, має під собою ще й іншу основу. Відповідаючи на запитання «Дня» про тарифну політику, С.Долгий відзначив, що підприємство закуповує сучасне обладнання за світовими цінами, тоді як тарифи, що використовуються ним, набагато нижчі, ніж у країнах Європи. Крім того, воно практично безвідплатно обслуговує бюджетні потреби, тобто пільгові категорії населення, а також силові структури — армію, МВС, прокуратуру, витратило 135 млн. грн. власних коштів, які ніким не були компенсовані, на ліквідацію наслідків стихійного лиха. Звідки «грошенята»? За твердженням С.Долгого, «Укртелеком» «шукає резерви всередині себе». Прибутки у першому півріччі виросли на 26%, платежі до бюджету на 46%, на 33% зросла продуктивність праці. Змінено систему управління фінансами, удосконалюється спектр послуг. За короткий час підприємство стало провідним Інтернет-провайдером в Україні, на 330% наростивши (порівняно з минулим роком) так звані нові види послуг й впроваджуючи нові технології. Остання цифра, природно, вражає (хоч абсолютний розмір додаткових прибутків, отриманих від впровадження високих технологій, так і не був названий). Вона може також стати основою для того, щоб, з одного боку, притримати приватизацію під лозунгом «така корова потрібна самому» (досвід показує, що при його здійсненні, як правило, пускаються у хід неадекватні методи), а з іншого — викликати нову хвилю зацікавленості іноземних інвесторів до приватизації цього підприємства, що активно оновлюється власними силами.
