«З метою більш ефективного використання земельних ділянок у столиці» Києву доведеться ущільнюватися. Про цей, один із «стратегічних напрямків розвитку» міста, розповів на прес-конференції начальник Головкиївархітектури Василь Присяжнюк. Необхідність «потіснитися» пояснюють так: при проектуванні мікрорайонів житлової забудови в 60—70 роках проектувальники користувалися нормативами для так званих соцмістечок, де комфортність життя була дуже низькою. При відсутності побутових приміщень ці функції (сушки білизни, наприклад ) було винесено на вулицю — для них передбачали спеціальні майданчики. Однак якщо проаналізувати ситуацію, то можна побачити, що фактична щільність населення в таких районах поменшала за цей час на чверть. Загалом, резерву — хоч відбавляй: лише деякі будівельні і санітарні норми потрібно переглянути.
У сучасному містобудуванні, свідчать документи Головкиївархітектури, при формуванні міського багатофункціонального центру столиці Європи користуються нормативними показниками, де щільність житлозабудови набагато вища. Щоправда, ми в Києві, як виявляється, навіть не можемо порівняти ці поняття — в Європі (і в Москві, до речі, також) у розрахунках використовується кількість квадратних метрів на гектар території. У нас — «міряють» кількість людей на гектар території, при тому, що, як кажуть в управлінні, нормативна кількість метрів житла на одну людину збільшилася вдвічі. А Києву тим часом треба вводити в експлуатацію 1 млн. квадратних метрів щорічно. І норму в 10 метрів на особу потрібно дати і, головне, можна збільшувати до 25.
Розмови про те, що історичного центру «ущільнювальний» процес торкнеться також, було сприйнято злегка в багнети. Інакше й бути не могло — після містобудівного фанатизму минулих років, коли комерційною забудовою займали будь-який «вільний» (на думку забудовників) майданчик. Так, наприклад, позбавилися прилеглої (і встановленої нормативами) території багато які школи і будинки. Однак, як пояснив В. Присяжнюк, колишнє і нинішнє ущільнення не мають між собою нічого спільного. Логічне продовження розробки Генерального плану розвитку міста (ця подія відбулася 2001-го) — створення Плану детального планування (ПДП) кожного району. Тобто коли забудова району планується з урахуванням кожного, мало не «найглухішого» дворика. Цього не зробила колишня містобудівна влада, посилаючись на класичну відсутність у Києва на таке коштів(?!). На цьому наполіг В. Присяжнюк, прийшовши на посаду головного архітектора. Печерський район першим замовив розробку ПДП і на даний момент уже його отримав. На підході — ПДП Шевченківського. На розробку різноманітної містобудівної документації Київрада минулого року виділила 2,5 млн. грн., а цього — 4,6 млн.
Говорили на прес-конференції й про «наболіле» — реконструкцію і знос хрущовок. Як зазначив директор Інституту «Київгенплан» Володимир Чекмарьов, на загальній житловій площі спадщини «кукурудзяної доби» (7,5 мільйона квадратних метрів) можна спорудити 12 мільйонів кв. м. житла. Нині вищезазначено 7,5 млн. кв. м. — це 15% житлового фонду столиці. Генеральний план уже три роки як передбачив їх знос чи реконструкцію, але на даний момент реконструйовані «аж» дві хрущовки, одна з яких — у Києві. Начебто поточного року в плані — відселити «хрущовських» мешканців і приступити до попередніх робіт. Щоправда, раніше на розширеній колегії Київради все той же В. Чекмарьов згадував про одну делікатну проблему: нерідко й досі київські майданчики, що відводяться під будівництво житла для «хрущовських переселенців», займають комерційними будинками, помешкання в яких вищезазначеним мешканцям вже «не світять».
Розмовляли й про питання зеленого будівництва. В. Присяжнюк озвучив інформацію, що вже звучала раніше, про те, що Київрада поставила перед собою завдання: довести кількість зелені на одну людину до 18 кв. м. Думка, звичайно, радісна. Однак пам’ятається, що декілька років тому один із «профільних» столичних чиновників гордо повідомив «Дню»: в столиці — близько 40 кв. м. зелені на мешканця. Це більше, ніж у Європі...
