Про Уласа Самчука в Україні знають, на жаль, не так уже й багато. Це зумовлено тим, що видання творів письменника за радянських часів фактично було заборонено. Як зазначає професор Острозької академії Петро Кралюк, його вважали українським націоналістом. Певною мірою це так і було, адже Улас Самчук належав до Української військової організації, публікував свої твори в її виданнях. Також був членом Організації українських націоналістів, а саме її мельниківського крила. «Уласа Самчука досить добре знали в міжвоєнний період у середовищі українських емігрантів, людей, які боролися за незалежність України. У роки Другої світової війни письменник видавав газету «Волинь», яка виходила в Рівному. Саме цей період був найбільш яскравим у житті Уласа Самчука. Тоді з’явилися його твори, зокрема відома трилогія «Волинь», повість «Марія» — фактично перший твір про Голодомор в Україні. Хоч Улас Самчук не був свідком Голодомору, але він знав про те, що відбувалося у Центральній та Східній Україні», — розповідає Петро Кралюк.
Утім, не всі твори Уласа Самчука були опубліковані. Деякі з них залишилися в рукописах і до цього часу, а нині зберігаються в Інституті літератури імені Т. Шевченка, частково в інших місцях, наприклад у музеї Уласа Самчука, що в селі Тилявка Шумського району Тернопільської області. За часів незалежної України, розповідає Петро Кралюк, деякі твори Уласа Самчука виходили у світ — зрозуміло, що то були найпопулярніші його літературні доробки. Зокрема, у видавництві Острозької академії вийшли друком «Волинь», мемуари «На білому коні. На коні вороному», збірка творів письменника «Марія», «Віднайдений рай» та «Чого не гоїть огонь». А в новій книжковій серії «Дня» «Бронебійна публіцистика» видано уривки з мемуарів письменника.
Звісно, цього не досить, тому й визріла ідея видати десятитомник його творів. Таку ініціативу підтримала родина Соколиків із Канади — єдині розпорядники творчої спадщини Уласа Самчука, котрі надали право Острозькій академії перевидавати твори письменника.
«На початку вересня в Острозькій академії побували поважні гості — директор Інституту літератури імені Шевченка Микола Жулинський, відомий письменник Іван Драч. Також приїхали науковці, котрі займаються дослідженням творчості Уласа Самчука. Наприклад, Ірина Руснак із Вінниці. Крім них, були науковці з Рівного, представники Рівненської облради та облдержадміністрації. Ми організували редакційний комітет, який займатиметься укладанням десятитомника творів Уласа Самчука», — каже Петро Кралюк.
Редакційний комітет уже визначив, які твори письменника увійдуть до кожного тому. Передбачається, звісно, перевидання найбільш знаних творів — «Волинь», «Марія», «Чого не гоїть огонь». А також тих, які взагалі ніколи не видавалися. Наприклад, в Інституті літератури зараз міститься рукопис роману Уласа Самчука «Саботаж УВО». Цей твір написано в 1930-х роках, він присвячений боротьбі Української військової організації проти польських окупантів. Також у десятитомник увійдуть п’єси письменника, деякі оповідання — так звана мала проза. Передбачається також видання публіцистики — деяких листів. На думку Петра Кралюка, Улас Самчук був багатогранною особистістю, адже реалізував себе не лише як письменник, а й літературознавець і навіть філософ.
