Аналітики корпорації «Квазар-Мікро» підбили підсумки цього року, проаналізувавши стан і основні тенденції розвитку українського ринку інформаційних технологій. Головний їх висновок такий: зростання ВВП та економічний підйом у країні створили сприятливі умови для успішного функціонування ІТ-ринку.
У стратегічному плані практично для всіх українських комп’ютерних компаній це був рік глобального перегляду своєї бізнес-моделі. До цього топ-менеджерів підштовхнуло безпрецедентне падіння цін на ринку комп’ютерних комлектуючих (адже Україна — частина світового процесу), причому це відбулося всупереч більшості торішніх прогнозів. Внаслідок здешевлення комп’ютерів стрімко знизилася і рентабельність цього бізнесу, що перед багатьма поставило дилему: залишатися на ринку виробництва комп’ютерів, незважаючи на спад рентабельності, чи йти у нові сфери бізнесу? «Спокійне життя закінчилося, і ми вперше відчули, що таке справжня конкуренція на комп’ютерному ринку», — оцінив цю ситуацію віце-президент «Квазар-Мікро» Максим Агеєв. Неухильне падіння цін на комп’ютери (зараз цей процес трохи сповільнився) ніскільки не злякало нових гравців: 2001-ий ознаменувався появою в Україні колосальної кількості знову створених малих складальних компаній (як правило, у них працюють 3—5 чоловік, які збирають щомісяця від 10 до 100 комп’ютерів), і цей позитивний чинник, — вважає М.Агеєв, — прямо пов’язаний з економічним підйомом у країні. Приблизно 85% усіх комп’ютерів, що продаються в Україні, зібрані вітчизняними виробниками. На думку фахівців «Квазар-Мікро», цього року в Україні буде реалізовано 400 тисяч персональних комп’ютерів. 22—25% річного приросту на ринку ПК особливо вражають на фоні масового зниження виробництва у США та Західній Європі, причому сьогодні ніщо не говорить про те, що попит на комп’ютери в Україні може падати.
Найбільш «вибуховим» ринком цього року був ринок ноутбуків: хоч він як і раніше невеликий у абсолютному вираженні, відрадним є те, що вперше кількість проданих ноут-буків перетнула позначку 10 тисяч, а річний приріст, за найскромнішими підрахунками, становить 60%. Кількість продавців ноутбуків зросла у 5 разів. Уже другий рік поспіль спостерігається досить високе зростання на ринку серверів — 35—40%, нинішній об’єм цього ринку оцінюється в 8—9 тисяч. Досі вважалося, що справжній бум для ERP (системи управління підприємствами) припав на 2000 рік. «Тепер можна сказати, що це була тільки розминка, оскільки «вибухове» зростання зацікавленості більшості українських підприємств автоматизацією бізнес-процесу цього року приголомшує будь-яку уяву», — вважає М.Агеєв. На його думку, традиційне відставання України від Росії у впровадженні ERP може бути ліквідоване вже у найближчі 1,5—2 роки.
Як ніколи раніше, у 2001 році в Україні активізувалися західні бренди: це видно з їх маркетингової діяльності, агресивності ціноутворення, за укладеними контрактами та кількістю топ-менеджерів, котрі відвідали Україну. Західні компанії приваблює в Україні те, що тут реально зростає ринок та заробляються гроші. Заради справедливості, — зазначають експерти, — потрібно звернути увагу і на небачену раніше активність державного сектора на ринку інформаційних технологій.
Разом з тим в Україні відчувається гостра потреба у розробці прикладного ПЗ для загальноосвітніх шкіл — і це тоді, коли всю індустрію створення програмного забезпечення загнано «у підпілля» і вона працює на Захід. Ідея створення комп’ютерного альянсу з цього приводу вже знаходить зримі риси: як сказав М.Агеєв, — «сьогодні декілька комп’ютерних компаній працюють разом з нами над цим проектом». Створення такого альянсу, насамперед, спрямоване на лобіювання інтересів українських програмістів: держава повинна нарешті їх помітити та зробити замовлення на розробку прикладного ПЗ для шкіл, — вважає президент «Квазар-Мікро» Євген Уткін. З його слів, участь в інформатизації системи освіти є одним з стратегічних проектів «КМ» на майбутній рік.
Серйозні побоювання у експертів викликає ідея масової закупівлі для шкіл комп’ютерного «секонд-хенду» на Заході, що має численних прихильників. Крім вельми сумнівного технічного аспекту, закупівля «беушних» комп’ютерів нанесе найсильніший удар по національній комп’ютерній індустрії. Важливо й те, — підкреслив М.Агеєв, — що у всіх цивілізованих країнах заборона на використання в школах застарілої техніки встановлена на законодавчому рівні.
Невирішеною проблемою цього року залишається повсюдне використання в Україні «піратського» ПЗ, яке, за деякими оцінками, досягає 90%. На жаль, правоохоронні органи спробували вирішити її «по-кавалерійськи», з наскоку, у масовому порядку закриваючи комп’ютерні клуби. Як зазначив Є.Уткін, було потрібне втручання секретаря РНБО Євгенія Марчука, щоб зняти напруженість у цій непростій ситуації. У цих умовах виробничі потужності Мicrosoft виявилися неготовими до своєчасних та необхідних обсягів постачання в Україну своїх продуктів. Будучи багаторічним прихильником легального ПЗ, «Квазар-Мікро» звернулася до корпорації Microsoft з пропозицією про видачу тимчасових ліцензій та отримала позитивну відповідь. Сьогодні «КМ» готова до забезпечення тимчасовими ліцензіями на продукцію Microsoft тих українських споживачів, у яких виникли проблеми з легалізацією ПЗ.
Картина цього року була б неповною без згадки про темпи розвитку Інтернету. Як повідомив Є.Уткін, у 2001 році ємність зовнішніх каналів Інтернету в Україні зросла приблизно втричі. Протягом року біля 2 млн. наших співвітчизників хоч би один раз користувалися послугами Всесвітньої мережі. Сьогодні в Україні працюють 260 провайдерів, а ємність українського Інтернет-ринку наближається до $50 мільйонів.
