Минуло вже п’ять років, як пішов із життя видатний футбольний тренер Валерій Лобановський. Роки без Лобановського показали і ще раз підкреслили масштаб цієї людини, його вплив на футбол і не тільки на футбол. Видається, що Лобановського ніколи не забудуть не тільки київські динамівці (гравці, тренери, функціонери, учні дитячої школи і т.д.), не тільки уболівальники «Динамо» чи просто любителі футболу. Постать тренера, який випередив свій час, залишиться в пам’яті всіх, а значить — в історії.
Що означає сьогодні — бути вірним принципам Лобановського? Напевно, що для цього зовсім не потрібно копіювати методи його роботи. І не тільки тому, що всі видатні люди неповторні у своїй унікальності. Лобановський жив у іншому часі, в іншій країні, за інших економічних і політичних умов. Та й сам футбол за останні роки пішов далеко вперед зусиллями провідних футболістів та фахівців футболу з усього світу.
Та це все лише підкреслює велич прикладу Валерія Лобановського для всіх нас. Тому що його особистість була цінною не тільки і не стільки новаціями у тактиці гри у футбол чи прогресом у методиці фізичної підготовки спортсменів. Лобановський — це, насамперед, принциповість і послідовність у відстоюванні власної позиції. Наполегливість у досягненні мети за будь-яких обставин. Вміння витримувати жорстокі удари долі, залишаючись самим собою.
Саме ці риси Валерія Лобановського залишились у пам’яті мільйонів і зробили його національним героєм, національним символом. Віримо, що у нашого футболу буде у майбутньому ще багато перемог. Але нового Лобановського вже не буде ніколи. Буде пам’ять про нього, всенародна шана і повага назавжди.
