На що спроможні наші вчителі та який рівень знань мають, нещодавно перевірив Український центр оцінювання якості освіти. В одній із областей України для вчителів загальноосвітніх шкіл провели семінари-тренінги. І запропонували скласти тести ЗНО, які були використані під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2008 — 2012 роках. Мета семінарів, як пояснюють в УЦОЯО, дати методичну допомогу вчителям у підготовці до ЗНО. В них взяли участь майже 70% педагогів, які викладають свої предмети у школах регіону. Тести запропонували з української мови та літератури, математики, фізики, хімії, біології та англійської мови. Загалом ті предмети, які найчастіше обирають випускники. Результати цього експерименту оприлюднив директор УЦОЯО Ігор Лікарчук, назвавши їх шокуючими.
«Основні результати такі: правильно виконали всі завдання в тестах не більше 5% учителів. Зокрема, з хімії таких — 4,7%, з фізики — 3,9%, з української мови та літератури — 3,8%, з математики — 2,9%, з біології — 1,6%, з англійської мови — 0,8%. Жоден учитель англійської мови з 29 регіонів області не зміг правильно виконати всі завдання тесту, з 28 регіонів — із біології, з 25 регіонів — із математики. 76 педагогів із загальної кількості учасників семінарів-практикумів не змогли виконати більше 25% завдань», — зазначає Лікарчук.
І це проблема не лише однієї області, в якій проводилися ці тренінги, а усіх регіонів. Таку ситуацію Лікарчук називає великою бідою, з якою неодмінно має боротися Міністерство освіти та науки. Раніше УЦОЯО виявило ще одну, не менш важливу, прогалину середньої освіти: тут порівнювали результати ЗНО із атестатами випускників, зокрема тих, хто отримав медалі за відмінне навчання. Відповідно, мав би виконати завдання зовнішнього незалежного оцінювання на «ура». Та перевірка виявила, що отримані медалі не відповідали їхнім реальним знанням (лише 9% медалістів із 20 тисяч підтвердили свої знання і набрали найвищі бали під час ЗНО). Ні для кого не секрет, що багато батьків ладні заплатити гроші за хороші оцінки, лише б у дитини була медаль та додаткові переваги при вступі до вищих навчальних закладів. Тепер маємо наслідки.
Напевно, такі цифри стануть ще одним аргументом, що МОН варто почати розробляти реформи для середньої школи. Бо що далі, то більше недоліків існуючої системи вилазить на-гора. Самі ж учителі на ситуацію із перевіркою їхніх знань відреагували різко та критично. Дехто навіть наважився назвати область, де проводився цей експеримент, бо в УЦОЯО цю інформацію вирішили не оприлюднювати, щоб не загострювати ситуацію. Тож якщо вірити користувачу соціальної мережі Сергію Лимонову, місцем для експерименту стала Харківщина. Також чоловік описує умови, за яких проводились ці тренінги: «... Викликали на методичне об’єднання, а потім загнали в кабінети і, часом погрожуючи певними наслідками, за 40 хвилин у холодному темному приміщенні змушували людину виконувати завдання ЗНО, які були неякісно роздруковані, іноді зовсім не можна прочитати або побачити клітинки для відповіді. А тепер шоковані результатом».
Але є серед педагогів й інша думка: коли беруть на роботу вчителя, нікого не цікавить рівень його знань, особливо якщо йдеться про невеликі провінційні містечка, де є проблеми з кадрами. Ніхто не проводить фахових співбесід, тестів і не дає тих самих завдань ЗНО. Звісно, вчителі — всі різні, але якщо впевнені у своїх знаннях, то чого боятися таких перевірок? Тепер же розгорілася дискусія між педагогами, багато з них звинувачує МОН та УЦОЯО у тому, що самі ніяких атестацій не проходять, а вчителів змушують. Аби не заганяти ситуацію в глухий кут, дехто схиляється до думки, що слід об’єднувати державну підсумкову атестацію та зовнішнє незалежне оцінювання в один процес. Бо ДПА поступово перетворюється у формальність, коли отримані на іспитах оцінки часто не відповідають реальним знанням учнів.
— Ми маємо змінити систему паралельності шкільного навчання у старших класах, коли підготовка до ЗНО — це один процес, а завершення школи і навчання — зовсім інший паралельний процес, — вважає голова Громадської ради МОН Галина Усатенко. — Слова Ігоря Лікарчука про результати перевірки вчителів я можу підтвердити на власному досвіді, бо моя дитина навчається зараз в 11 класі. У них одна вчителька читає українську мову та літературу по понеділках та середах, а інша, яка більш компетентна, по п’ятницях проводить так звані факультативи для підготовки до ЗНО. Хоча більшість батьків та учнів воліли б поміняти педагогів місцями. Відповідно, багато хто говорить про необхідність поєднання ДПА та ЗНО, це зможе бодай якось вирішити проблему паралельності, а тих учителів, які не здатні готувати до ЗНО, змусить щось підучити. І тут велике навантаження лягає на інститути підвищення кваліфікації, а також необхідно підсилити відповідальність самого вчителя. Такі факти підсилюють потребу в системній зміні ситуації.
Заступник міністра освіти та науки Павло Полянський раніше зазначав, що МОН думає над тим, яким чином реформувати середню освіту та що робити зі ЗНО та ДПА. Обіцяв, що міністерство буде проводити задля цього громадсько-експертні обговорення, бо оцінювати не повинен ані той, хто навчав, ані той, хто навчатиме. Минулої весни від експериментів у середній освіті відмовилися через воєнні дії на сході країни. Побачимо, що змінять чиновники вже цього навчального року.
