Учора Президент України Віктор Янукович зробив Кабміну своєрідний дарунок, підписавши закон про обіг векселів в Україні. Тепер уряд зможе використовувати казначейські векселі, причому у встановлених ним самим обсягах, для реструктуризації бюджетної заборгованості та (у добровільному для бізнесу порядку) для погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість.
Ставлення бізнесу до цього закону неоднозначне. Якщо Український союз промисловців і підприємців, нехай і з деякими застереженнями, його підтримував (про це говорив «Дню» його президент, народний депутат Анатолій Кінах), то Федерація працедавців, керована бізнесменом першого порядку Дмитром Фірташем, просила Президента ветувати цей документ. «Новації свідчать про намір влади вилучити в бізнесу не менш як 20 млрд грн обігових коштів протягом другого півріччя», — говориться у відповідному повідомленні ФРУ. Працедавці впевнені, що використання векселів призведе до подальшого погіршення фінансового стану підприємств і скорочення експорту, а також зростання негативного сальдо торговельного балансу та прихованого дефіциту бюджету. Вони не вірять і в принцип добровільності при погашенні векселями заборгованості з ПДВ, побоюються виникнення ще одного «поля для корупції».
Проте Президент зробив свій вибір і, схоже, продемонстрував цим країні й бізнесу, на які групи впливу він сьогодні робить ставку, а на які вже майже не зважає. Не варто сумніватися, що цей сигнал сприйняв і зрозумів нинішній виконувач обов’язків глави уряду України Сергій Арбузов. Виступаючи вчора на засіданні Кабміну, він не приділив уваги ролі нового закону (можливо тому, що його підписання не було для в.о. прем’єра таємницею), але був явно у піднесеному настрої.
«Уряд чекає відновлення економічного зростання. Бюджет отримає адекватні додаткові надходження. Наша впевненість обгрунтована такими чинниками: по-перше, ми чекаємо певного поліпшення ситуації на зовнішніх ринках, і це сприятиме розширенню експорту й дасть позитивну динаміку для розвитку більшості видів економічної діяльності — промисловості, транспорту та торгівлі. По-друге, очікується, що Україна збере рекордний урожай», — сказав Арбузов. При цьому він зазначив, що погодні умови поточного року сприяли збільшенню урожаю майже на третину. А в перспективі Україна планує підвищити урожай до 60 мільйонів тонн зернових, половина яких йтиме на експорт.
Цю знакову заяву, а водночас і факт підписання закону про векселі «День» попросив прокоментувати директора Інституту політичного аналізу й міжнародних досліджень Сергія Толстова.
«Я думаю, що здебільшого Арбузова надихнула його сьогоднішня посада, на якій він затримається (поки) недовго, — сказав експерт. — А оскільки він зараз керує економікою, віддає відповідні розпорядження, то, на мою думку, він намагається підсилити позитивні враження й очікування від свого перебування на високій посаді. Що стосується економічних аргументів, якими він оперує, то я б сказав, що пожвавлення зовнішніх ринків не настільки істотне. Рецесія в Єврозоні триває. А Арабська весна робить у принципі неплатоспроможними традиційних українських партнерів. Хоча б той-таки Єгипет. Розраховувати на істотне поліпшення зовнішнього попиту нам, на жаль, поки зарано. Урожай у нас, дійсно, дуже добрий. Але погано те, що ціни на зовнішніх ринках не дуже високі. Тому урожай не зможе витягнути українську економіку. Сільське господарство буде, звісно, чинником, що поліпшує економіку, але воно не розв’яже всіх наших проблем. Не зроблять цього й векселі. Вони спростять схему внутрішніх розрахунків, особливо для суб’єктів ринку, що не володіють достатньою ліквідністю, але не забезпечать економічного зростання, оскільки для кредитування виробництва вексель не використаєш — це неможливо».
