З 15 кандидатів на президентську посаду 14 виставили свої
кандидатури як альтернативні до Л.Кучми, принаймні так було задекларовано.
Але чи справді вони хочуть замінити чинного Президента?
Будь-якому виборцю зрозуміло, що перемогти Л.Кучму поодинці
не здатний жоден кандидат, це під силу тільки потужній коаліції. Монополія
кучмівської команди на радіо й телебачення практично заблокувала інформаційний
простір для інших кандидатів. Вигравши вибори 1994 року, Л.Кучма зробив
правильні (для себе) висновки. Тоді місцева влада, яка обиралася всім населенням,
«здала» Л.Кравчука. Леонід Данилович приймає закон про призначення голів
обласних та районних адміністрацій Президентом. Тисячі держслужбовців отримують
свої посади саме завдяки призначенню Л.Кучми. Чи ж дивно, що головним клопотом
для них стають не проблеми місцевих жителів, а питання переобрання Л.Кучми
і збереження власних посад? Тому сьогодні державні й районні адміністрації,
які фінансуються за наші гроші, фактично перетворилися на виборчі штаби
однієї людини — Леоніда Кучми.
Сценарій виборчої кампанії розписаний командою Л.Кучми
заздалегідь. Перший тур: Л.Кучма — П.Симоненко (Н.Вітренко). Другий тур
— Л.Кучма. Але чотири кандидати — Є.Марчук, О. Мороз, О.Ткаченко, В. Олійник
— зламали цей стереотип, утворивши антикучмівську коаліцію й поклавши початок
реальній конкуренції чинному Президентові.
Тепер і іншим кандидатам від слів про боротьбу з «антинародним
режимом» слід перейти до діла — підтримати «четвірку». Чи варто продовжувати
свою виборчу кампанію кандидатам від двох Рухів — Ю.Костенку та Г.Удовенку,
з'ясовуючи, хто з них «істинний рухівець»? Ніяких шансів на перемогу в
другому турі не має і Петро Симоненко. Нинішня виборча тактика комуністів
і рухівців, хоч під якими б гаслами вона проводилась, фактично є свідомою
підтримкою чинного Президента.
«Канівська четвірка» нарешті розірвала зачароване коло
«ліві-праві», по якому п'ять років водить нас кучмівська номенклатура,
перерозподіляючи національне багатство на користь лічених відсотків населення.
Народ, який себе поважає, ніколи знову не обере президентом людину, при
якій рівень життя переважної більшості населення погіршився. Виборча кампанія
завершується, вона вимагає мужності й послідовності і від «четвірки», і
від інших кандидатів, і від нас — виборців.
