Схоже, 7 грудня ніхто не голосуватиме. На сьогодні вже очевидно, що терміни проведення позачергових парламентських виборів зірвані. ЦВК фактично ігнорує передвиборний процес — не проводить жодних дій, направлених на підготовку до виборів. «Судова війна» може тривати ще кілька тижнів. До речі, вчора близько 20 бютівців понад дві години перебували в кабінеті голови Вищого адміністративного суду України, при цьому поступово кількість народних обранців від БЮТ збільшувалася. Юлія Володимирівна, очевидно, вирішила триматися на прем’єрській посаді до останнього. Але все одно рано чи пізно на вибори піти доведеться. Учора Президент зажадав від Тимошенко «не ховатися в коноплі» і зобов’язав уряд виділити з резервного фонду кошти для проведення виборів.
Так що від виборів не втекти, переконаний політолог Андрій ЄРМОЛАЄВ.
— Нині йдеться не стільки про те, що виборів не буде взагалі, скільки про те, що виборів не буде 7 грудня. Виборчий процес уже зірваний. І доведеться ще раз, як 2007 року, приймати нові укази та коректувати дату. Можливо, коректувати умови. Не виключено, що вибори пройдуть не в грудні, а наприкінці лютого або в першій декаді березня. Це пов’язано з тим, що нам належить пройти правові війни. А вони просто так не закінчуються. Це по-перше. А по-друге, існують політичні розрахунки сил. Зараз очевидно, у кого старт низький, а в кого старт високий. І багато політичних сили ще розраховуватимуть, коли буде вигідно організувати голосування — в грудні чи дотягнути до березня.
— Як ви вважаєте, чи вдасться Тимошенко зберегти прем’єрське крісло після виборів?
— Я вважаю, що на посаду прем’єра Тимошенко повернутися не вдасться. Ким вона буде після виборів? Я відповім на це запитання — вона буде кандидатом у президенти. Причому вже на другий день після парламентської кампанії. Навряд чи Тимошенко візьме більшість. А враховуючи особливості відносин БЮТ із президентським блоком та Партією регіонів складно уявити собі, що вони створять таку коаліцію після виборів.
— Зараз багато говорять про хороші шанси для міноритарних партій. На ваш погляд, чи зазнає сильних змін склад Верховної Ради?
— Якщо вибори пройдуть у грудні, 7-го або якого-небудь іншого грудня, то потрібно враховувати певні соціальні або політичні умови грудневих виборів. Виборець розгублений. Довіра зберігається лише до тих, чия позиція зрозуміла та близька. Але й тут існують питання. Команди змінюються, мікшуються. Політики переходять у інші списки, змінюється колективний образ політичних сил.
Я гадаю, явка буде невисокою — трохи вище 50%. І на вибори прийдуть лише ті, в кого збереглися якісь симпатії та переконання. Ті, хто розчарований, просто не прийдуть. Концентрація голосування буде пов’язана лише з тими, хто вже відомий і прийнятий. Відповідно шанси пройти має нинішній пантеон політиків та партій. І крім того, враховуючи, що багато учасників політичної боротьби переживають внутрішню кризу (розпадання, переходи), то всі будуть зацікавлені у високому рівні персоніфікації політичної боротьби. Люди голосуватимуть за Тимошенко, за Януковича, за Ющенка, за Симоненка. Тому увірватися в цю боротьбу зараз новачку — завдання дуже складне. Я вважаю, що в грудні шанси на прорив у парламент для партій та блоків другої ліги дуже низькі. Інша річ, якщо зміниться дата та умови виборів і вибори вимушено пройдуть наприкінці лютого, на початку березня. Тоді і в націоналістів, і в нових популістів з’являється шанс.
І варто також враховувати, що до весни рівень мобілізації виборців підвищиться. Актуальність парламентських виборів стане очевиднішою для кожного виборця. До весни можна будувати нові проекти, а в грудні нові імена не мають шансів на успіх.
— Тут є один момент: вибори в березні не є конституційними, за Конституцією вибори повинні відбутися через 60 днів після указу.
— Ваш аргумент не приймається — це не про Україну.
