Посли трьох держав — Великої Британії, Німеччини та США — здійснили цього тижня робочі візити до «морської столиці» України. «Сі Бриз- 98» є першопричиною цього. Однак доволі важливим вважав німецький повпред Ебергард Хайкен також участь у Днях німецької культури в Одесі та організацію зустрічі з одеським міським головою групи співвтчизників-бізнесменів, які після завершення реконструкції Бориспільського аеропорту висловили намір обговорити можливості розбудови й Одеського...
Та зірвалась бізнес-зустріч за участю пана Хайкена, намічена на самий початок тижня: вдосвіта 26 жовтня дорогу фірмовому потягові «Чорноморець», в якому вирушила до Одеси посольська делегація, перекрив на під'їзді до станції Вапнярка півтисячний пікет пенсіонерів. «Старі «вибивають» у влади погашення піврічної заборгованості у виплатах пенсій», — роз'яснили пасажирам провідники.
«Довели до відчаю ветеранів війни та праці Томашпільського району, — прокоментував ситуацію заступник начальника Одеської залізниці Б. Шпак. — Дехто скаржився, що навіть хлібину не має за що купити... А збитки від півторадобового пікету сягнули півмільйона гривень, у тому числі 106 тисяч гривень — втрати іноземних власників вантажів».
Але навіть не сам інцидент та коментар змушують замислитися: в якому «вибухонебезпечному котлі» ми опинились? Вражає інше: упродовж перших днів тижня протести наших співвітчизників тричі виливалися в подібні «заслони» на дорогах. Спершу — на прикордонній Хутір Михайлівській станції Сумської області, наступного дня — в центрі, на Вінниччині. Ще за день — на півдні, в Криму. Не обминув схожий випадок і Одесу. Відчай і зневіра в здатності розв'язання проблем владними структурами породжують явище «пікетів на магістралях» — залізничних та автомобільних. Схоже, іншого способу достукатися до «заброньованої» совісті можновладців найбільш знедолені верстви співвітчизників вже не бачать...
І ще одне впадає у вічі: українські урядовці призвичаюють іноземців вважати добрим тоном — не забувати декларувати в ході візитів до України про «здійснювані урядом реформи» й принагідно прихоплювати «валізи з гуманітарною допомогою». Не був винятком і тиждень, що минув. У саквояжі учасників «Сі Бриз-98» виявилися медикаменти, обладнання, прилади, комп'ютери, одяг для медично-санаторних закладів Одеси, зібрані благодійними фондами та доставлені зі складів військових баз. Ба, й фінансування самої участі в навчаннях «Сі Бриз-98» українських вояків забезпечив не український, а уряд дружньої держави. Не дивно, що не кожному й не одразу вдається збагнути сутність цієї гармонії — всеохоплюючі українські реформи й життя «з гуманітарних коліс».
№209 31.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
