Цієї гри чекала вся футбольна Україна. Матч між київським «Динамо» та донецьким «Шахтарем» мав дати відповідь на безліч запитань, що накопичилися у нашому футбольному господарстві. Бо лише ця гра була, на жаль, єдиною у всій осінній частині сезону, яка відповідала усім канонам справжнього футболу. Мова не лише про суперечку за турнірні очки, а насамперед про двобій двох напрямків у нашому футболі.
В результаті учасники футбольного дійства не витримали психологічного навантаження. Вперше у сезоні динамівці грали вдома про повних трибунах клубного стадіону. Вперше у сезоні донецькі «шахтарі» вийшли на поле не фаворитами.
Лідери чемпіонату, які досі не втратили жодного очка, довели у Києві обгрунтованість своїх претензій на чільне місце у таблиці. Дисциплінований і організований «Шахтар» цілком логічно повів перед у рахунку, хоча сам гол у ворота «Динамо» був уже традиційно для ігор цих суперників, забитий за «допомогою» рикошету. Після штрафного, пробитого Тимощуком, м’яч «знайшов» ногу динамівця Федорова і відскочив у протилежний від Шовковського кут воріт.
Змушені відігруватися вже на 6-й хвилині, динамівці почали грати так, як за кілька днів тому у Мілані. Та якщо італійському суперклубу забити вдалося досить швидко, то український претендент на звання суперклубу захищався краще, а там, де безсилі були захисники «Шахтаря», їм на допомогу приходила удача, без якої справжнього футболу не буває. Лише у другому таймі господарі поля таки зрівняли рахунок зусиллями Лєко, Шацьких та Діого Ринкона, який завершив комбінацію влучним ударом. Сил на те, щоб забити переможний гол, у киян уже не залишилось.
Зате гості цілком могли виграти, якби спочатку Левандовський, а потім Брандао були точнішими під час завершення контратак. Нічийний підсумок 1:1 більше влаштував гостей, які зберегли дистанцію у п’ять очок між першим і другим місцем. Щодо запитань, на які мала відповісти ця гра, то більшість із них так і залишились без відповіді.
Насамперед, ми не побачили справжню гру «Шахтаря». Забивши швидкий гол, команда відійшла у захист аби берегти здобуту перевагу і була, як виглядає, приречена пропустити м’яч у відповідь рано чи пізно. Невідомо, що робив на полі єдиний нападник гостей Агахова, а конструктор атак «Шахтаря» Вукич був залишений без звичної для себе «роботи». Натомість півзахисники гостей Закарлюка, Левандовський, Гай та Тимощук уміло «зв’язували» наступальні дії «Динамо». Слабкою ланкою лідерів чемпіонату виявився центр та лівий фланг захисту, звідки й приходила загроза воротам Плетикоси. Намагання оборонців «Шахтаря» зіграти «в лінію» виглядали авантюрно, і лише неточність динамівців у передачах не дозволила їм «розрізати» захист суперників швидким пасом. На сто відсотків це вдалося лише один раз, проте виведений Лєко на ударну позицію Шацьких розгубився, опинившись один перед воротами.
У другому таймі «Шахтар» показав нарешті вміння грати на контратаках, проте до практичного результату, тобто забитого м’яча, справа так і не дійшла. Загадкою залишилось те, якими б засобами користувалися «шахтарі», якби вони не одержали несподіваної фори в один м’яч вже на початку гри.
Чемпіони країни вже вдруге поспіль зіграли добре, але не досягли результату. Так само, як і в грі з «Інтером», динамівці легко створювали і марнували гострі моменти, часом показували ідеальну швидкісну взаємодію. Однак у вирішальні хвилини гри у «Динамо» знову не вистачило сил аби досягти позитивного результату. Знову здалося, що тренери команди забарилися із замінами, дозволивши суперникам перехопити ініціативу, ввівши у гру «свіжих» виконавців. Нічию з «Шахтарем» за обставин, які склалися в ході гри, не можна вважати невдачею. Могло бути гірше, оскільки засобів для підсилення гри у «Динамо» в останні хвилини не проглядалося.
Безумовно, на перебіг головного матчу першого кола чемпіонату вплинуло невпевнене суддівство арбітра Мельничука, який виглядав невідомо від чого переляканим. Непослідовні й суперечливі дії арбітрів певним чином зіпсували футбольне видовище і ще раз загострили цю проблему нашого футболу.
Скоріше за все, перше коло наші лідери завершать у такому ж порядку, як і зараз: попереду «Шахтар», за ним «Динамо». Отже відповідь на головне запитання чемпіонату ми одержимо навесні. А там, може, і з грою у команд налагодиться, і арбітри заспокояться.
