«Відрядження в один кінець: Колима/ГУЛАГ/Аляска» — це виставка Володимира Оглобліна (Харків), Володимира Манькути (Черкаси) та Андрія Ларіонова (Росія, Магадан), які привезли до Львова знімки з місць, де ще збереглися сліди таборів ГУЛАГу. Експозиція складена з великофор матних світлин та мап, пояснена цитатами з історичних документів і літературних творів, а також авторськими коментарями і розповідає про систему сталінських концтаборів. Автори виставки кажуть, що ставили собі за мету нагадати: тему ГУЛАГу неможливо забути доти, поки не буде офіційного покаяння за злочини радянської влади. Епіграф до експозиції — слова одного з лідерів більшовицької партії Михайла Томського: «В умовах диктатури пролетаріату може бути і дві, і три, і чотири партії, але тільки за однієї умови: одна партія буде при владі, а решта — у тюрмі».
Нагадаємо, що ГУЛАГ (Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) — підрозділ НКВС, міністерств внутрішніх справ та юстиції СРСР, що здійснював керівництво системою виправно-трудових таборів у 1934 — 1960 рр. Спеціальні управління ГУЛАГу об’єднували ВТТ у різних районах Радянського Союзу: Карагандинський (Карлаг), «Дальстрой НКВД/МВД СССР», Соловецький ВТТ (УСЛОН), Біломорсько-Балтійский ВТТ та комбінат НКВС, Воркутинський ВТТ, Норильський ВТТ та ін. У всіх таборах були вкрай важкі умови, не дотримувалися елементарних людських прав, застосовували суворі покарання за найменші порушення режиму. Надзвичайно високою була смертність від голоду, хвороб та непосильної праці. За різними джерелами, до системи «виправно-трудових таборів» було доправлено близько 10 млн людей.
Після видання 1973 року книжки Андрія Солженіцина «Архипелаг ГУЛАГ» термін «ГУЛАГ» став синонімом таборів і тюрем НКВС, тоталітарного режиму в цілому.
Виставка «Відрядження в один кінець» відкрита для відвідування в «Тюрмі на Лонцького» (вул. Ст. Бандери, 1) щодня, без вихідних, до 17 лютого. Вхід вільний.
