Стіни українського парламенту були свідками різних «креативів»: і як Леоніду Кучмі приносили личаки, і як кидали яйця в спікера, і як підвішували антинатовські кульки. Вчорашнє півгодинне приниження Віктора Януковича, напевне, посяде «гідне» місце в цьому списку.
Бютівці запевняють, що ідея трясти плакатом і кричати «Юлі — волю» під час виступу гаранта прийшла до них абсолютно спонтанно.
— Ми навіть не знали, що буде Президент, нам сказали, що виступатиме Азаров. Це був чистої води експромт, — сказав у розмові з «Днем» бютівець Сергій Міщенко.
— На відкритті сесії були присутні представники іноземних держав. Вони посміхалися, знімали те, що відбувалося, на телефон...
— Думаю, вони сміялися не з нас, а з іншої людини, яка п’ять хвилин стояла в ступорі, і не знала, як почати говорити. У нас не було мети забезпечити картинку для послів чи журналістів. Це було спонтанне дійство, яке йшло від душі, від серця всіх тих, хто брав у цьому участь.
Утім, треба зазначити, що, попри всі шумові ефекти, Віктор Федорович тримався гідно. Він спокійно дочитав свою промову до кінця. Регіонали, мабуть, щось чули з промови глави держави, оскільки час від часу йому аплодували.
«Взагалі, Віктор Федорович порушив цілу низку питань, які найближчим часом вирішити не вдасться, — поділився своїми враженнями комуніст Спиридон Кілінкаров. — Реформувати все відразу й зараз, я думаю, не вийде. Мені шкода, що не визначені пріоритети, на яких можна було б зосередитися. Президент торкнувся величезних пластів питань: і земельної реформи, адміністративної реформи, Кримінального кодексу, Податкового кодексу. Практично намагаються осягнути неосяжне. Думаю, нічого путнього з цього не вийде. Треба виділити пріоритети. Яке з цих питань можна вирішувати сьогодні».
А втім, одна цілком конкретна річ у виступі Президента прозвучала. Точніше, це був дуже конкретний камінь у город міністра освіти Табачника. «Антиприкладом може бути реформа вищої освіти. Повторюю — антиприкладом», — заявив Президент.
Чи додумається неповороткий державний розум до наступного логічного ходу — прибрати антиреформатора з Кабміну? На це запитання наразі відповіді немає. Чутки про відставку Табачника ходять давно, але він, як і раніше, сидить у своєму кріслі.
Проте зараз мова не про нього. Цими днями вирішується інше питання — хто буде наступним омбудсменом в Україні. Закон відводить на все про все 20 днів. За цей час фракції мають визначитися з кандидатурами.
Судячи з усього, Ніна Карпачова, яка вже 14 років обіймає цю посаду, Партію регіонів влаштовує цілком і повністю. «Думка, що існує у фракції: ми не маємо особливих запитань до роботи Ніни Іванівни», — сказав учора Олександр Єфремов на брифінгу.
А ось сама Ніна Іванівна ще не визначилася, як бути далі. Пообіцяла озвучити свою позицію 9 лютого. Зате визначилися опозиціонери — своїм кандидатом вони бачать відомого правозахисника Євгена Захарова.
Чи проголосує провладна більшість за «опозиційного правозахисника»? Тут все в руках депутатів. За кандидатуру омбудсмена або омбудсвумен передбачається таємне голосування.
А вже завтра Верховна Рада повинна в першому читанні проголосувати за дуже важливий документ — новий Кримінально-процесуальний кодекс. Як уже писав «День», новий КПК має замінити кодекс, який діє з 1961 року. Регіонали називають його революційним. Мовляв, йдеться про «документи європейської якості», про «революційний прорив, який суттєво лібералізує проблему кримінального судочинства».
І дійсно, деякі норми законопроекту для нашої країни — прорив. Головна новина — значне скорочення можливостей для силовиків посадити людину в СІЗО до вироку. Розширюються можливості звільнення під заставу, а також з’являється такий запобіжний захід, як домашній арешт. Запроваджується таке поняття, як угода.
Українські суди також розпрощаються з нещасливими металевими клітками в залах судових засідань. Їм на зміну прийдуть прозорі загорожі з непробивного скла. Таким чином, ми нарешті виконаємо розпорядження Європейській конвенції про захист прав людини.
