За результатами фінансового року товарообіг між Україною та Росією збільшиться приблизно на третину проти торішнього. Такий прогноз оприлюднило у вівторок Міністерство економіки і з питань європейської інтеграції України. На його думку, обсяги зовнішньоекономічної діяльності між двома країнами досягнуть $20 млрд. Про це заявив заступник міністра Андрій Березний, коментуючи результати роботи українсько-російської комісії із співпраці. Річний приріст товарообігу і взаємних послуг, що в сумі і є поняттям зовнішньоекономічної діяльності перевищить 36%. Так що особливим проривом назвати прогнози Мінекономіки доволі складно. До того ж, минулого року Україна імпортувала майже на 2,5 млрд. доларів більше, аніж експортувала. Сальдо не на нашу користь. Цього року наша країна відвантажила трохи більше, але навряд чи співвідношення експорт — імпорт істотно зміниться.
Прогноз міністерства будується на показниках зростання перших чотирьох місяців цього року — 29,5%. Але в економічному відомстві розраховують, що ця тенденція збережеться і протягом року.
Локомотивами зростання експорту є машинобудування, металургія і металообробка та харчова галузь. Хоча, мабуть, правильніше сказати — були. Бо поставки до Росії більшості видів цієї продукції строго квотовано, а з врахуванням зростання експорту продукції тих же металургів ці квоти вибираються доволі активно. Претенденти на збільшення квот були, але не в рази, а на відсотки. Так що здоровому оптимізмові Мінекономіки можна позаздрити. Хоча Росія, як і раніше, залишається нашим головним споживачем — її частка в зовнішньоторговельному балансі України минулого року була майже 30%. У той час як частка інших, великих імпортерів нашої продукції не перевищувала 7%. Головним джерелом оптимізму українських економістів у плані збільшення товарообігу, є надія на те, що цього року російський парламент зможе ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі СНД.
Допомогти торговельним взаємовідносинам двох країн має і розв’язання питання щодо скасування вилучень із режиму вільної торгівлі. Наша країна розраховує на те, що станеться це в найближчі чотири роки. На думку Березного, якщо скасування станеться у вказаний проміжок часу, а не пізніше, — це буде прийнятним для України. Раніше передбачувані терміни скасування вилучень за деякими групами товарів вказувалися на 2007 — 2012 роки. За словами заступника міністра, протокол узгодження поетапного скасування вилучень із режиму вільної торгівлі не було підписано, в тому числі й тому, що співголови комісії домовилися доопрацювати його й зробити механізм вилучень більш ефективним. Проблемними вважаються поставки до Росії бурякового цукру, спирту, кондитерських виробів та інших товарів. На українських спиртовиках втрата російського ринку позначилася досить згубно. А на всій цукровій галузі ще гірше. Так що повернення цих товарів до режиму вільної торгівлі в Україні чекає з нетерпінням багато хто. У проекті протоколу передбачено граничні терміни скасування вилучень, але кожна сторона має право виявити акт доброї волі й зробити це раніше. До дій у відповідь іншу сторону це не зобов’яже, а тому навряд чи варто серйозно розраховувати на односторонні рухи.
Менше за всіх чекатимуть кондитери — їхні терміни настають у серпні. А більше за всіх терпінням потрібно запастися спиртовикам — якщо процес не прискориться, їх відносно вільне ходіння на російському ринкові очікується лише 2012 році. Причому терміни скасування вилучень можуть і, скоріше за все, буде відкоректовано в односторонньому порядку з урахуванням умови приєднання до СОТ. Тобто той, хто приєднуватиметься останнім, втратить більше, що цілком логічно. Так що українським спиртовикам варто ще піднапружити своє парламентське і урядове лобі для виконання необхідних процедур для набуття чинності протоколом. У міністерстві економіки не мають у своєму розпорядженні інформації про схвалення російським урядом проекту протоколу скасування вилучень.
