Прем’єр-міністр України Микола Азаров пропонує поетапно рухатися в напрямку підписанні угоди про Зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Як заявив глава уряду під час зустрічі з чинним головою Організації з безпеки і співробітництва в Європі, міністром закордонних справ Литовської Республіки Аудронюсом Ажубалісом, першу угоду про спільний вільний ринок можна підписати за вже погодженими позиціями. Дискусійні ж пункти в переговорах зі створення ЗВТ Азаров пропонує винести в наступну угоду. За словами глави українського уряду, сьогодні на 90% узгоджені всі переговорні позиції, і тільки приблизно 10% — потребують подальшого обговорення. Додаткового консенсусу потребує, зокрема, питання з продукцією агропромислового сектору. «Нам хотілося б, щоб воно вирішувалося на принципах взаєморозуміння і рівності», — заявив Азаров. Він також наголосив, що Україна має потужний агропромисловий потенціал, тому це питання в переговорному процесі з ЄС дуже важливе. Реакції на таку пропозицію від іноземного гостя в Україні так і не почули. Тож «День» запитав експертів про життєздатність цієї ідеї.
КОМЕНТАРIІ
Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ:
— Це цілком можливий варіант. Але не забуваймо, що зона вільної торгівлі з ЄС — це, в першу чергу, створення вільного єдиного торговельного ринку на європейських засадах. У цю систему обов’язково має входити вільний рух капіталу, інвестицій, фінансових засобів, платежів, акцій тощо. Цього в Україні ще практично не створено. Натомість економіка складається з багатьох монополій, численних обмежень при доступі, наприклад, до енергетичного ринку. Крім того, не зрозуміло, коли буде реформовано агропромисловий сектор. Всі ці відставання потребують підлаштування під європейське законодавство. На мій погляд, Україна поки що не виконала ключових вимог у цьому напрямку. Якщо ж їх не виконали, значить і при частковому відкритті європейських ринків будемо не рівними з Європою. Тому, йдучи на такий крок зараз, ми свідомо шкодитимемо собі.
Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА»:
— Частково підписати угоду з ЄС можливо, бо це прискорить вирішення дискусійних питань. Але не забуваймо, що саме аграрні питання — найболючіші в рамках нинішніх переговорів зі створення ЗВТ. Європа не дуже хоче пускати українську агарну продукцію до себе. Натомість європейські бізнесмени розраховують прийти на великі українські продовольчі ринки. Україні в цьому питанні потрібно стояти до кінця, захищаючи національні інтереси. Адже саме аграрні виробники досить потужно та динамічно розвиваються в Україні і надають значну частину доходів загального бюджету. Наскільки мені відомо, сьогодні в рамках дискусії перебувають питання про відкриття соняшникового експорту до Європи. Україні невигідно експортувати соняшникове насіння, бо воно містить малу додану вартість. Краще думати про експорт олії. Цікаве для нас і питання допуску на європейський ринок м’яса птиці. Якщо вирішення цих аграрних питань відкладуть на 5—10 років, то економічний ефект від поетапного руху на європейський ринок буде незначним. Якщо ж ці переговори вимірюватимуться шістьма місяцями, тоді так, — буде позитив. На мій погляд, Європа зволікає з остаточним вирішенням аграрних питань у договорі про ЗВТ, бо українські виробники для неї — реальні конкуренти. Сьогодні найбільша противага в аграрних питаннях зі сторони ЄС надходить з боку Франції, яка є потужною агарною країною. До речі, саме агарне питання також частково стримує ЄС від приєднання України до європейського співтовариства. Європа ще не може «проковтнути» Польщу з її потужним аграрним потенціалом. Якщо до неї додасться Україна, то французьким фермерам взагалі нічого буде робити на європейському ринку.
